Покаяння людини / Прощення людини Богом

Проповідь на тему: "Коли покаяння нічого не змінює" Зубчук Володимир
  SDA KOVEL
  • "А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він. Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія. І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!" (2 Царів 23:25-27). Ці вірші говорять про царя Йосію. Не було такого царя, який би так всім серцем і всією душею навернувся до Господа;
  • 22, 23-й розділ книги царів розповідають про життя царя Йосії. Коли ми читаємо, що він робив, це викликає повагу і захоплення;
  • Але чому, коли ми читаємо вищенаведені вірші, ми бачимо як Бог розгнівився на цілий народ, незважаючи на позитивну характеристику царя Йосії?
  • В цих віршах йде мова про царя Манасію. Ким був Манасія, який так сильно образив Бога?
  • Майже половина 21-го розділу 2-ї книги Царів перелічує всі вчинки боговідступлення, які вчинив Манасія. Він ставив ідоли, ставив жертовники, поклонявся всьому воїнству небесному, провів свою дитину через вогонь. В домі Божому поставив ідола астарти, ворожив, чаклував. Популяризував свої вчинки перед народом, щоб і народ займався ідолопоклонством, також пролив багато невинної крові;
  • Після смерті Манасії, царем стає його восьмирічний син Амон, який тільки примножив все, що робив його батько;
  • Лише Йосія, який став царем Юдеї після Амона, знищив всіх ідолів, яких поставив в країні Манасія;
  • Але, через пророків Бог говорить до Йосії, що Він, незважаючи на всі вчинки, реформи і зміни в країні, не відверне Свого гніву;
  • В цих текстах народ залишаться десь в тіні, і немає повідомлення про те, що народ визнав свою провину і покаявся;
  • Навпаки, читаючи далі ми бачимо, що народ пристосовувався до того царя, який ставав керівником країни;
  • Часто служіння Богу носило лише зовнішній характер, а серце й думки не змінювалися;
  • І коли читаємо книгу Єзекіля, який проповідував одразу після царя Йосії, ми бачимо, що Бог показує пророкові як народ вночі служить і вклоняється ідолам та божкам. Вдень народ служив Богові, а вночі поклонявся ідолам. Язичницто стало частиною світогляду людей;
  • Бог вивів Ізраїль з Єгипту, але Єгипет так і не вийшов з їхніх голів і їхнього світогляду;
  • Ця історія - урок застереження. Не існує такого принципу як: це моє життя, я вільна людина, я живу як хочу. Але ми повинні враховувати, що за свій вибір я обов'язково заплачу ціну;
  • Моє життя, моя поведінка підштовхує людей до різних вчинків, які можуть призвести навіть до смерті. І причиною цього можу бути особисто я, тому що я став для людини каменем спотикання;
  • Бог вихопив царя Манасію як головешку з вогню. Але той вогонь, який він запалив, вже не можна було загасити. І в тому полум'ї зла, гріха і відступництва згорає і Єрусалим і вся Юдея;
  • В житті кожного народу з'являється момент істини. Можливо сьогодні Бог зважує нас і оцінює. Питання в тому, чи робимо ми висновки? Чи каємося ми?
  • Тоді, після того коли ти зважений, наступає момент про який говорить книга відкриття: "Неправедний нехай ще чинить неправду, а святий нехай ще освячується";
  • Чи задумуємося ми над тим, що ми могли змарнувати останній шанс, який давав нам Бог;
  • Давайте зрозуміємо через історію про царя Манасію, що покаяння - це щось особисте. Це те, що між мною і Богом;
  • Колективне покаяння не може замінити особистого покаяння. Бог хоче дати нам зрозуміти, що є Він, а є ми. Чи знаємо ми, до чого Бог нас закликає?
Зачем вы сюда пришли. Владимир Боровой
  AC
  • Общая тема: Покаяние и принятие прощения от Бога;
  • Что заставило фарисеев и садуккеев прийти к Иоанну крестителю? Ведь Иоанн никогда не учился в раввинской школе, и не был общепризнанным раввином?
  • Евангелие от Матфея 3:2-3. Первое, что побудило этих людей прийти к Иоанну - это была весть о приближении Царства Божьего;
  • Слыша весть о том, что приближается царство Божье, и из пустыни вышел пророк, который начал об этом говорить, люди того времени понимали, что начинает сбываться то, что обещал Господь Давиду: на престоле Давида сядет помазанник, который будет править над Израилем и наступит время благоденствия, как было во времена Соломона;
  • С точки зрения Иудея главным было не покаяние, а обрезание, которое автоматически делает тебя сопричастником этого царства. Поэтому крещение фарисеев у Иоанна было не крещением покаяния, а обрядом очищения, который поможет войти в это царство;
  • Креститься к Иоанну шло множество людей, и читая Матфея, можно сделать вывод, что многие шли в воду именно потому что так делали другие, а часть желала избавиться от Божьего гнева, просто приняв обряд крещения без покаяние (Матфея 3:7);
  • Когда человек приближается к Богу, то первое, что от нас ждет Бог - это покаяние. Сблизиться с Богом нельзя без покаяния (Исаия 1 глава);
  • Бог гордым противится, тем кто перестали чувствовать, что они грешны и нуждаются в постоянном покаянии Бог не оказывает поддержки;
  • Интересно, что Иоанн не запретил фарисеям принимать крещение. Он показал принцип: сотворите достойный плод покаяния. Иоанн закладывает здравую основу: не обряд впереди, а сердце измененное. А обряд закрепляет то, что происходит в нашем сердце. Формальное крещение и формальная вера бессмысленны;
  • Что же делать, как сотворить плод покаяния? Иоанн показывает на того, кто является источником покаяния - на Иисуса. Покаяние - это желание оставить греховные поступки, которые мы тащили к Иисусу;
  • Самым важным для меня является то, что я принят Богом. Это состояние Иисус называет блаженством. Блаженны нищие духом. Блаженны чистые сердцем;
  • Поэтому, когда фарисеи пришли к Иоанну, они просто пришли омыться в воде и показать себя людям, юридически "закрепив" за собой место в Царстве Мессии;
  • Иисус же говорит немного о другом: Почему вы сюда пришли? Главный мотив нашей жизни - желание встретиться с Господом;