Віталій Лакуста
Дрібниці, які мають значення. Віталій Лакуста | Sadova Church | Чернівці Садова
- Давайте звернемо увагу на, здавалося б дрібничку, про яку записано в 21-му розділі Євангелії від Матвія "Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне." (Матвія 21:1-3);
- Хто в цій історії є головним? Хто допоміг Ісусу в'їхати в Єрусалим, учні, власник віслюка, чи віслючок? Всі вони забезпечують виконання одного з пророцтв, яке записане в книзі пророка Захарії "Тож від душі радій, дочко Сіону! Голосно вигукуй, дочко Єрусалима! Ось до тебе йде твій Цар! Він праведний, спасаючий і лагідний, їде на ослі, – на молодому віслюкові, синові ослиці." (Захарії 9:9);
- Що нам відомо про власника ослика? Ми не знаємо, хто він і як виглядає, нам відомо лише те, що в той день, коли Ісус ввійшов в Єрусалим, він віддав Ісусу свого ослика;
- Як знала людина, власниця віслючка, що Ісусу саме в той день буде потрібен віслюк? Порівняймо себе з цією людиною, чи легко нам в нашому житті віддати Господу те, що Він зараз від нас потребує?
- Коли Бог спонукає нас віддати себе Йому на служіння, часом ми поводимось так, що не розуміємо про що йде мова;
- Цікаво, що коли Бог починає в людини щось просити, людина стає релігійно активною. І в цей момент, коли людині потрібно побути сам на сам з Богом, вона робить все, щоб не бути в тісному контакті з Богом. Тому що там, у тиші з Богом, доведеться почути незручні запитання і слова - А ти це справді для Мене робиш, чи лише для того, щоб заглушити порожнечу всередині тебе?
- Тікаючи від Бога і від людей, від одного служіння в церкві до іншого, можливо краще попробувати почути тихий Божий голос, що він мені скаже робити?
- Часом люди розуміють, що від них хоче Бог, але не дають Йому цього через жадібність, чи егоїзм. Але, коли ми чуємо голос Бога і виконуємо сказане до нас, ми отримуємо приємне задоволення від того, що я чимось послужив Господові;
- Часом ми запитуємо себе, чи будуть ті маленькі справи, зроблені сьогодні, мати цінність в майбутньому, у вічності?
- У кожного з нас є свій маленький ослик, у кожного з нас є талант і якщо ми присвятили це Богові, то воно так само як і той маленький ослик послужить справі;
- Чим би не був наш віслюк - він належить не нам, а належить Богові;
- Інколи Бог хоче "сісти на нашого віслюка". І одразу ж виникає питання, чи дозволимо ми Йому це зробити, чи можливо будемо шукати шлях уникнути цього?
- У Святому Письмі ми бачимо велику кількість людей, які віддали Богові своїх осликів. На скільки надприродними виявилися прості речі в руках цих людей: червона мотузка Раав, кошик Апостола Павла, праща Давида, осляча щелепа, якою скористався Самсон, палиця пастуха, ударом якої море поділилося на двоє. Цей посох не мав в собі сили, але передав волю Творця стихіям. Перекладина римського хреста - це був пік людської ненависті і прокляття, який Бог перетворив на символ найвищої любові;
- Без хреста людина не могла б ніколи мати зв'язок з Богом;
- В царстві Божому будуть самі різні люди, про яких написано в Біблії, ті люди, які щось віддали Богові;
- Ланцюжок подій, які призвели до того, що Джордж Вандеман і Біллі Грем стали віруючими людьми і прийняли Господа як свого спасителя;
- Ніхто з тих, хто сіє насіння Божого Слова, не може знати, який врожай це насіння принесе. Будь-яка дрібничка, якою ми служимо Господу, важлива;
Переглянути на YouTube
