Євгеній Завадюк
Як увійти в суботу й не розминутися з спокоєм? | Євгеній Завадюк
- Чому тема спокою в суботу для нас актуальна?
- Поглянувши на сім'ї, які виконують суботу, як день спокою, ми можемо побачити картину, коли підготовка до суботи в п'ятницю забирає стільки сил, що родині вже не до суботнього відпочинку;
- Давайте подивимось на суботній день трохи з іншого ракурсу. Інколи ми залишаємось в площині питань, що можна робити, а що ні і як правильно почати суботу. Але давайте подивимось на суботу інакше.
- Часом ми, сучасні люди, завершивши робочий тиждень, сприймаємо суботу просто як день відпочинку після важкої роботи і не отримуємо той спокій про який говорив Ісус Христос;
- Давайте відкриємо 4-й розділ послання до Євреїв і звернемо увагу на проблему, на яку ми не завжди звертаємо увагу. Покоління людей, яке отримало запрошення увійти в спокій - не увійшло в цей спокій;
- Що не так було з поколінням пустелі? Вони отримали заповідь про суботу і з точки зору фізичного стану, в Божого народу в пустелі все було ідеально. В п'ятницю вони збирають подвійну порцію манни і заготовляють дрова, а в суботу не готують їжу і знаходяться в наметах у відпочинку. Як народ, який отримав заповідь про суботу, вони все робили правильно;
- Але читаючи 4-й розділ послання до Євреїв ми бачимо вирок, який може бути винесений таким людям: вони не увійдуть до Мого спокою;
- Подивимось на це питання з практичної токи зору. Є люди, які сприймають приготування до суботи і проведення суботи як чіткий набір правил, які ти повинен вчасно виконати;
- Читаючи далі 4-й розділ послання до євреїв ми бачимо, що люди не увійшли у спокій із-за невірства (тому що не сприймали слово Боже з вірою). Давайте поставимо питання - а як це без віри?
- Якщо ми починаємо думати про суботу з точки зору практик, які потрібно виконувати, тоді стає зрозуміло, що цього не достатньо. Мова не йде про те, що не потрібно готуватися до субота. Але з Біблії ми бачимо, що покоління пустелі, яке все правильно робило, не увійшло в спокій, тому що не вірили;
- Давайте перенесемо цю проблему на нас, на сучасне покоління. Якщо я думаю про суботу тільки в контексті "чи зробив я правильно", то тоді ми щось втрачаємо;
- Давайте більш детально розглянемо 4-й розділ послання до Євреїв, яке пропонує пройти певний шлях просто від зупинки в суботній день до божественного суботства, до правильного розуміння, що це таке;
- Давайте подивимось чим є субота, яку Бог визначив в часі. Бог запропонував нам не просто ще один день для відпочинку. Згідно 9-го вірша 4-го розділу послання до Євреїв це не просто якась умовна духовна практика, це час для зустрічі з Богом. Тому народ пустелі зробив помилку, яка призвела до того, що люди забули Бога;
- Говорячи про конкретний день - суботу, ми маємо фокусуватись не просто на діях, які ми маємо зробити, а на Тому, Хто цей день визначив. Цей день визначений для побудови відносин з Богом;
- Коли ми говоримо про обмеження для суботнього відпочинку, краще ставитися до цих моментів як до захисту, який допомагає нам зустрітися з Богом;
- В цей день давайте прагнути зустрічі з Богом, захищаючи свій розум від впливу зовні, тому новини, література, розваги - можуть бути тим, що може віддаляти нас від Бога в цей день;
- Повернемося до тексту 4-го розділу послання до Євреїв. Про які справи говориться в 10-му вірші? "бо хто увійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх." (Євреєм 4:10). Бог, визначивши суботу, відпочив від творіння. Другий момент відпочинку відбувся, коли Ісус Христос на Хресті сказав "Звершилось" - це питання ставлення Бога до нас;
- А коли мова йде про нас і ми хочемо увійти в спокій, то нам потрібно реально заспокоїтися від своїх зайвих справ, якими я намагаюсь наприклад щось заслужити, чи досягти. Тому що те, що Господь зробив для нас - ми самі ніколи не зможемо зробити;
- Тому основний сенс суботи - зустрітися з Тим, Хто вже щось для нас зробив;
- Субота розчищає простір, щоб ми почули Христа: "Прийдіть до Мене усі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас";
Переглянути на YouTube
Обирай радість | Євгеній Завадюк
- Чим є радість? Це дар, чи заповідь від Бога?
- Мудрий Соломон, через книгу Єклезіаст, вчить нас радіти саме сьогоднішньому дню;
- "Отже, розваживши в своєму серці, я дійшов висновку, що праведні та мудрі, разом з усіма своїми вчинками, в Божій руці, – як і їхня любов чи ненависть, – людина нічого не знає, що її чекає." (Єклезіаст 9:1);
- Думка про те, що все, що я роблю і все, про що я думаю, в Божих руках - надихає;
- Якщо Соломон каже, що люди знаходяться в руках Божих - це означає, що ми остаточно в руках Божих і це повинно нас надихати;
- "Тому йди, їж із задоволенням свій хліб і пий у доброму настрої своє вино, адже Бог уже благословив твою діяльність." (Єклезіаст 9:7). Господь закликає нас жити, йти кудись і робити щось потрібне/корисне;
- Яку картину малює Соломон цими віршами? Ми маємо їжу, ми маємо що пити - і цього вже достатньо, щоб радіти і бути вдячним Богу;
- "Проте слідкуй, аби завжди твій одяг був білим, а для твоєї голови нехай ніколи не забракне єлею." (Єклезіаст 9:8);
- Історія про сусідку, яка бачила Боже благословіння сім'ї пастора;
- Для тих, хто живе навколо нас, ми повинні показувати своїм життям, що Бог живе серед нас. Давайте жити так, щоб люди, дивлячись на нас, сказали, що ми дійсно в руках Божих;
- Відносини між нами є дуже важливим моментом життя. Давайте життя так, щоб відносини з ближнім були з любов'ю;
- Бог дає кожному можливість шось робити. Якщо в тебе є сила - роби щось потрібне. що в твоїх силах і можливостях;
Переглянути на YouTube
П'ять якостей справжнього учня Христа | Євгеній Завадюк
- Чи є вірним твердження: 'Бог не приводить нових людей до церкви, бо церква не готова прийняти нових людей'?
- Люди, які ніколи не були в церкві і хочуть прийти до церкви, звичайно вони думають про те які ж там в тій церкві люди, якими якостями вони повинні бути наділені?
- Є дуже багато історій про людей, які будучи членами церкви, поступають таким чином, що відлякують людей від церкви;
- Є якості учнів Ісуса Христа про які варто згадати і подумати в першу чергу про себе - чи є в мене ці якості;
- Розглянемо 9-й розділ євангелії від Луки. Ісус розповідає про мету свого служіння для чого Він прийшов: "Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей! Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова."; (Луки 9:44-45);
- Чому учні боялися запитати в Ісуса про значення слів про те, що Він буде переданий в руки людей?
- 1. Справжній учень не боїться ставити запитання і не повинен боятися говорити з Господом;
- "І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший? А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!" (Луки 9:46-48). Що не так з нами? Шо саме ми втрачаємо з часом, що мають діти?
- 2. Бути як діти. Цікавість, здатність зберігати безпосередність і довіру. Чистота спрйняття і відсутність цинізму. Дитина дивується і захоплюється. Здатність вчитися і зростати не чіпляючись за усталені погляди;
- "У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!" (Луки 9:49-50);
- 3. В нас є здатність ділити всіх на своїх і чужинців, але Христос вказує на цей момент і закликає бути готовим до діалогу з тими, хто відрізняється за своїми поглядами, культурою;
- 4. Перш ніж щось сказати - подумай чи мої слова на спасіння? Ісус прийшов не погубити, а спасти (Луки 9:51-56);
- Історія про чоловіка, який прийшов до церкви, повернувши всю духовну літературу, яка в нього була;
- 5. Справжній учень знає ціну учнівства. Якшо став на цей шлях - йдеш ним до кінця (Луки 9:57-62);
Переглянути на YouTube
25.01.2020. Утренние субботнее служение [Завадюк Евгений]
- Что значит правильно показать другому человеку веру в Бога?
- Церковь может поднатужится и накормить всех людей, отмыть всех бездомных и сделать ещё много других вещей. Покажет ли это окружающим людям веру или нужно что-то другое?
- Евангелие от Иоанна написано для тех людей, кто уже не видел Иисуса. Это Евангелие ориентировано на людей, которые всё дальше и дальше отдалялись от Бога;
- Вера первого поколения - это та вера, которая видела и ощущала. Вера второго поколения - это вера, которая не щупала, не видела, не обоняла, но верила;
- Иоанн показывает, что вера второго поколения она может быть;
- История о встрече Иисуса в доме с Лазарем, Марфой и Марией. Мария сидела у ног Иисуса, а Марфа суетилась по дому. Какой вывод мы делаем в этой истории? Мария была ближе к Иисусу и она держалась за Него и за Его Слово;
- Рассмотрим 10-ю главу евангелии от Иоанна. Это кульминационная глава Евангелии от Иоанна. Фарисеи спрашивают Иисуса Он ли Христос, или другого ждать? Через эту главу Иисус указывает на две группы людей. Те которые искали доказательства, что Иисус мессия и тех, и те кто не видя поверил;
- Рассмотрим 11-ю главу в которой Иисус воскрешает умершего Лазаря. Иисус сделал всё, чтобы Бог прославился через воскрешение Лазаря. После записанного чуда воскрешения мы понимаем, что есть группа людей, которых ты никакими сверхъестественными чудами не убедишь о том, что Иисус мессия;
- Это парадокс веры о котором пишет Иоанн. Если ты стаешь на путь веры и желаешь постоянно получать подтверждение твоей веры в виде какие-то чудесных проявлений - тебя ждёт опасность. Тебе всегда не будет не хватать веры;
- Вернёмся к истории Марфы и Марии. Почему Иоанн делает акцент на Марфе? Перед смертью Лазаря обе женщины укоряют Иисуса в том, что если бы Он был с ними, ничего бы не произошло, Лазарь не умер бы - это проявление веры;
- "Тогда Марфа сказала Иисусу: Господи! если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой. Но и теперь знаю, что чего Ты попросишь у Бога, даст Тебе Бог. Иисус говорит ей: воскреснет брат твой. Марфа сказала Ему: знаю, что воскреснет в воскресение, в последний день." (Иоанна 11:21-24);
- "Иисус сказал ей: Я есмь воскресение и жизнь; верующий в Меня, если и умрет, оживет. И всякий, живущий и верующий в Меня, не умрет вовек. Веришь ли сему?" (Иоанна 11:25-26). Этими словами Иисус говорит, что все, кто с Ним - имеют жизнь;
- Но что делает Марфа? Идет похороны, плачут плакальницы, но Марфа не видя чуда, верит, что Лазарь оживёт;
- Что делает Мария в этот момент? Сидя у ног Христа это не значит, что в твоей жизнь не произойдёт крах и что ты не потеряешь веру. Мария сожалеет о том, что Иисуса не было и Лазарь умер. Мария была верующей, она знала, что Иисус мессия, но в тот момент нашла тень неверия. Она должна была почувствовать Христа, как Фома;
- Неважно какого типа моя веря. Важно другое. Важно понимать кем является Бог, которому подчиняется вся вселенная: "Иисус сказал ей: Я есмь воскресение и жизнь; верующий в Меня, если и умрет, оживет." (Иоанна 11:25);
- Как убедить кого-то, что ты веришь? Показывать своей жизнью Бога, который рядом. Осознание того, что живой Бог в нашей жизни присутствует - это главная мысль, которая должна жить в нас;
Переглянути на YouTube
