Ізраїльський народ

Сім пасток фараона — Сергій Омельчук
  Студентська церква
  • Перелік десяти заповідей, які Бог промовив до Ізраїльського народу починаються зі слів: "Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі." (Книга Вихід 20:2);
  • В Священному Писанні Єгипетське рабство асоціюється з рабством гріха і тому, коли ми відкриємо книгу Вихід і побачимо як Ізраїльський народ виходив із Єгипту, то певні паралелі ми можемо провести і з нашим життям під час виходу із рабства гріха;
  • Бог почув прохання Ізраїльтян про їхнє важке життя в рабстві і вирішує їх врятувати. 5-й розділ книги вихід описує як Мойсей і Аарон вперше приходять до фараона з словами Господа про те, що народ має вийти з Єгипту;
  • Дивлячись на реакцію фараона, який не визнав Бога Богом і створив життя Ізраїльтян ще більш нестерпним, ми бачимо, як працює диявол. Якщо Бог використовує силу, то диявол використовує насильство;
  • Перший момент. Не зрозуміло, чому, коли людина йде до Бога, її оточення, чи рідні прикладають максимум зусиль, щоб людина покинула церкву. Як тільки в диявола проявляється можливість проявити свою владу, будьте певні, він використає насильство;
  • Для того, щоб протидіяти дияволу потрібно скористатися Божою силою, якою є молитва;
  • Своє життя потрібно планувати таким чином, щоб був час на Бога;
  • Другий момент. Жаби нападають на Єгипет. Фараон усвідомлює біду, в якій він опинився і навіть просить Мойсея помолитися до Господа, щоб Він визволив Єгипет від нашестя жаб. Але фараон просить, щоб звільнення відбулося завтра. Завтра - це улюблене слово диявола. Диявол переконує нас не робити якусь справу для Бога, а перенести її на завтра, яке може не настати;
  • Третій момент: Фараон розуміє, що він не може опиратися Богові. Тому він робить все, щоб не втратити по максимуму. Він дозволяє принести жертви Богові, але тут, в Єгипті. Диявол розуміє, що коли людина налаштована йти до Бога - він поступово відступає, але дуже повільно. Він не дозволяє людині далеко відходити від нього;
  • Четвертий момент. "Тоді фараон сказав їм: Нехай ваш Господь буде з вами, але невже ви думаєте, що я так просто відпущу всіх вас з вашими дітьми? Бачу, що ви задумали щось лихе!" (Вихід 10:10). Фараон розуміє, що якщо діти залишаться у нього, то майбутнього для спільноти ізраїльтян не буде;
  • П'ятий момент. Ми бачимо, що диявол поступово здає свої позиції, але чіпляється за різні здавалося б дрібні моменти. З 24-го вірша 10-го розділу ми бачимо, що диявол вже закликає залишити худобу в Єгипті і не забирати її з собою під час виходу. Христос закликає нас повністю присвятити себе Йому;
  • В історії виходу ми бачмо як диявол поступово відступав від Ізраїльського народу тому що Господь сильний і діє в житті людини;
  • Всі проблеми можуть бути вирішені лише силою Господа. Наблизьтесь до Господа, протистаньте дияволу і побачите, що Господь може зробити;


В чем вина Валаама? Числа 22:20
  СЛОЖНЫХ ТЕКСТОВ НЕТ
  • Что мы знаем о Валааме? Он из Города Пефор. Точно неизвестно где находился этот город. Есть две версии, согласно первой этот город находился в Месопотамии, согласно второй - недалеко от Моава;
  • В чём заключалась ошибка Валаама?
  • Валак, царь Моавитский был обеспокоен тем, что так много израильтян находятся на его земле и он хотел каким-то образом избавиться от них. На самом деле ему не о чем было беспокоится, израильтяне всего лишь должны были пройти по территории Моава в обетованную землю: "И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым;" (Второзаконие 2:9);
  • Валак, царь Моавитский, предпринимает попытку проклясть Израиль через пророка Валаама;
  • Валаам спрашивает совета у Бога и получает отрицательный ответ. Бог указывает на то, что Израильский народ благословен и проклинать его нельзя. Валак настаивает на своем и посылает новых гонцов с подарками. Валаам снова спрашивает совет у Бога. С одной стороны он хочет поступить по Божьей воле, но с другой стороны - посланники принесли дорогие дары за его услугу (Числа 22:18-19);
  • Валаам садится на ослицу, но та несколько раз сворачивает с дороги. Валаам сердится, бьет её и тогда ослица начинает говорить человеческим голосом, вразумляя пророка. Ослица увидела ангела, который готов был убить пророка. Господь открывает глаза Валааму и он говорит: "И сказал Валаам Ангелу Господню: согрешил я, ибо не знал, что Ты стоишь против меня на дороге; итак, если это неприятно в очах Твоих, то я возвращусь." (Числа 22:34);
  • Но на этот раз Господь разрешает идти, но указывает на то что Валаам должен сделать то, что скажет ему Господь;
  • 23-24 главы книги Чисел повествуют о том, что Валак приводим Валаама в несколько различных мест, чтобы проклясть Израиль, но каждый раз вместо проклятия Валаама произносит благословения;
  • И третий раз Валаам произносит такие слова: "как прекрасны шатры твои, Иаков, жилища твои, Израиль! расстилаются они как долины, как сады при реке, как алойные дерева, насажденные Господом, как кедры при водах; польется вода из ведр его, и семя его будет как великие воды, превзойдет Агага царь его и возвысится царство его. Бог вывел его из Египта, быстрота единорога у него, пожирает народы, враждебные ему, раздробляет кости их и стрелами своими разит врага. Преклонился, лежит как лев и как львица, кто поднимет его? Благословляющий тебя благословен, и проклинающий тебя проклят!" (Числа 24:5-9);
  • По сути Валаам говорит о том, что те, кто хотят проклясть Израиль, сами будут прокляты, а ведь именно это и пытался сделать Валаам, то есть произнести проклятие на Моавитского царя;
  • Сразу же после того, как Валаам благословил Израиль, народ Божий впал в большой грех, они начали поклоняться Идолам: "
  • И жил Израиль в Ситтиме, и начал народ блудодействовать с дочерями Моава, и приглашали они народ к жертвам богов своих, и ел народ жертвы их и кланялся богам их. И прилепился Израиль к Ваал-Фегору. И воспламенился гнев Господень на Израиля." (Числа 25:1-3);
  • Причиной идолопоклонству были женщины моавитянки, которые появились в лагере Израильтян;
  • Теперь мы можем восстановить все события жизни Валаама шаг за шагом. Валаам очень хотел получить подарки от Валака, но не получил. И тогда он научил Моавитского царя, что нужно делать, чтобы Господь забрал Своё благословение от Израиля. Совет был прост - склонить Израиль к идолопоклонству через Моавитских женщин;
  • "Оставив прямой путь, они заблудились, идя по следам Валаама, сына Восорова, который возлюбил мзду неправедную" (2 Петра 2:15);


Навіщо Бог 40 років водив ізраїльтян по колу? Прямий етер. Андрій Бедратий
  Телеканал НАДІЯ | HOPE
  • В 16-му розділі книги Чисел написані дуже цікаві слова. В цьому розділі записано, що Корей, Датан, Авірон та Он виступили проти Мойсея й Аарона із закликом не ставити себе вищим за інших, вся громада, на їхню думку, весь Ізраїль, були рівними. Всі чули голос Божий біля гори Синай, і всі ми маємо бути рівними;
  • Корей був із племені Левитів і саме плем'я Левитів підтримало Мойсея і стало на його сторону, після того як весь народ згрішив біля золотого тільця. Але що сталося зараз, чому Корей пішов проти Мойсея?
  • Мойсея говорить до Корея і дає йому зрозуміти, що Господь вже наблизив рід Левія до себе, але навіщо ви намагаєтеся стати ще вищим, навіщо ви домагаєтеся ще й священства (Числа 16:8-10);
  • Якщо послухати Корея - то виходить, що він за рівність всіх. Але Мойсей говорить, що мотиви Корея були зовсім не ті, Корей і його поплічники домагалися не справедливості, а прагнули самозвеличення;
  • З Кореєм зрозуміло, а що рухало Датаном і Авіроном? Вони вказують на те, що народ вже багато років в пустелі, але в обіцяну землю до сих пір ще не прийшли. Для того, щоб нас далі обманювати, ти маєш виколоти очі людям (Числа 16:12-14);
  • Але люди самі були винуваті в тому, що вони не прийшли в землю обіцяну;
  • А як в нашому житті? Кожному з нас може бути страшно на тому шляху, який Господь пропонує нам. Це нас може відлякувати і ми йдемо більш простим, звичним, своїм шляхом. Але хто озирається по сторонах - той не надійний для царства небесного;
  • Замість того, щоб отримати перемогу з Господом ми ходимо кругами по пустелі і з часом з'являється недовіра до Господа. Ми починаємо перекладати свою вину не Бога, на вчителів, на служителів. Всі винуваті, але не ми;
  • Ізраїльтяни ходять по пустелі, день за днем, рік за роком. З кожним роком вони ховали своїх близьких вздовж доріг і з роками їхній шлях був схожий на дорогу серед могил. І кожна нова могила вказувала на те, що ти теж тут будеш похований. І в таких обставинах тобі може здатися, що Мойсей винуватий і саме на нього і на Аарона ізраїльтяни вирішили перекласти свою вину;
  • Чому в такій ситуації Господь кілька разів намагається знищити народ, а Мойсей рветься захистити людей?
  • Проблема була в тому, що люди вважали, що не Господь їх наказує. Вони вважали, що Мойсей і Авраам винуваті у всьому;
  • Господь всепрощаючий, але якщо я не хочу покинути гріх і стою на стороні бунтівників, якщо я з Кореєм і Авіроном, тоді я загину;
  • Чому багато людей загинуло в пустелі, чому для них двері благодаті вже закрилися? Як нам не потрапити в таку ж пастку?
  • Коли вже всі люди зроблять свій власний вибір, коли вже ніхто не матиме бажання входити в двері благодаті, тоді вже Господь їх закриє. Після цієї події життя втрачає сенс. Ти просто живеш без сенсу і змісту. Це просто життя, щоб потім просто вмерти;
  • Ми живемо в такому ж самому світі. І коли ми відгукнемося на Божий заклик, спаливши всі мости, тоді ми переможемо. Але можна жити, як колись жили ізраїльтяни, ховаючи своїх вздовж дороги. Можна ходити в церкву, можна слухати проповіді, але бути приреченими на загибель і жити просто без цілі, без мети;
  • В наш час, в одній церкві, в одному молитовному будинку, на одних і тих же лавках сидять два народи. Один народ не має сенсу і цілі в житті, він просто збирає манну, щоб якось прожити. І інший народ, в серці якого є вогонь. Цей народ, як сказав Господь, увійде;
  • До кого належу я? До тих, хто нічого не потребує, головне, щоб манна падала і ноги не пухли і сандалі не зношуватись? Чи я належу до тих, хто готовий почати, щось нове робити, хто готовий не боятися довіритися Господу і робити те, що ніколи раніше не робив, роблячи справу Божу;