Борис Фенюк
Борис Фенюк - "Попливи на глибінь..." Луки 5:4
- Важливо, щоб наше життя характеризувалося такою ж вірою, яку мали наші попередники, які проголошували Слово Боже;
- Ми не маємо занижувати стандарти віри, незважаючи на те, що світ нагло вривається в наше духовне життя;
- Прочитаємо в Луки 5:1-6 відому історію призвання Ісусом учнів з рибаків, які ловили рибу на березі Генисаретського озера;
- Сьогодні, під час наших духовних роздумів, ми зосередимо увагу лише на одному виразі: "Відпливи на глибину...";
- Петро був професіоналом вилову риби, але цієї ночі улову не було. Як так сталося, що будучи професіоналом своєї справи, він все ж таки слухається поради Ісуса - духовного вчителя, який не є рибалкою, і закидає сіті по Його Слову. На скільки ж був багатим вилов, що сіть навіть почала прориватися;
- В цій історії закладений важливий духовний урок: Як важливо, щоб ми в своєму житті відпливли на глибину, щоб здобути більш глибоке пізнання, більш глибоку віру, більш глибоку надію, більш глибоку любов. Можливо ми випробували всі засоби і, з точки зору професійного підходу, виходу вже немає. Але в такий момент важливо прислухатися до нестандартних порад Ісуса;
- Як визначити цю глибину, де ця глибина? Господь через пророка Єзекіїля показує нам стандарти духовного стану і цієї глибини;
- В 47-му розділі книги Пророка Єзекіїля (вірші 1-5) ми бачимо як провідник показує пророку Єзекіїлю потік води. Це жива вода, яка витікає з небесного храму. І Господь показує ступінь входження в цей потік - чим далі, тим потік стає більш повноводним;
- Петро все ж таки послухався Ісуса і поплив з ним на глибину. На свій сором ми часто задовольняємось тим. що заходимо лише по кісточки;
- Важливо не просто читати, чи слухати Слово Боже. Набагато важливіше виконувати це слово. І це і є наше плавання, коли ми вільно почуваємо себе в цьому водному потоці;
- Нам потрібно увійти в Божий потік, який тече з Храму небесного. Ми отримаємо благословіння, які розповсюджуються на церкву і на всіх, хто оточує нас;
- Перший вимір, про який варто говорити - це глибина Святого Духа. Петро злякався, коли побачив такий багатий вилов. Але Ісус заспокоює його - "Не бійся, відтепер ти будеш ловити людей";
- Нам потрібно відійти на глибину Божу і тоді Дух Святий зійде на нас, як це сталося в день п'ятдесятниці. Але необхідно усвідомлювати, що Дух Божий вже виливається, але багато християн не зможуть отримати Пізнього Дощу у вигляді Святого Духу. Ми повинні бути готовими до цього і наші "посудини мають бути готовими наповнитися";
- Дух Божий виконує велику роботу перетворення в нашому житті. Відпливіть на глибину Святого Духа і результати не заставлять вас довго чекати;
- Сповнення Святим Духом є принциповим для нашого спасіння. Хто не народиться згори - не побачить Царства Божого;
- Другий вимір біблійної глибини - глибина Божого Слова. Поверхневе знання писання таїть в собі небезпеку. Не мона досліджувати писання тільки для того, щоб отримати знання. Необхідно досліджувати Слово Боже, щоб мати віру, щоб життя побудувати на камені - на Ісусі Христі;
- Знайдіть для себе час, щоб досліджувати Слово Боже і прийняти його таким, яким воно є;
- Дух Святий сьогодні викриває нас в тому, що свою віру в наш час ми часто будуємо на тому, що сказав пастор, пресвітер, чи повідомила телевізійна програма з вивчення біблії. Це все добре, але де моє особисте відплиття на глибину;
- Копай до тих пір, поки не поставиш фундамент свого будинку на Ісусі Христі, це глибина до якої нам з вами потрібно прагнути;
- Ще одна грань глибини - грань нашої віри. Давайте слідувати тому, що говорить біблія і більше вірити Слову Божому, а не ЗМІ;
- Що таке глибина віри: "Випробовуйте себе самих, чи перебуваєте ви у вірі, пізнавайте себе. Хіба ви не знаєте себе, що Ісус Христос у вас? Чи, може, ви недосвідчені?" (2 Коринтянам 13:5). Глибина віри - це Христос в нас. Наша віра не може бути слабкою і поверхневою, і ця глибина - Христос;
- Четвертий вимір глибини - глибина надії. Господь гряде! В цих словах ховається надія;
- Частіше ми звертаємося до Бога, коли в нас проблеми. Давайте мати таку глибину надії, щоб свої погляди звертати до Бога і тоді, коли нам добре, а не тільки в біді;
- Але головний біблійний вимір глибини - це глибина любові. Глибина нашої любові повинна визначатися глибиною Христа до нас "Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою." (Івана 13:34-35);
- Любов - найбільший дефіцит в нашому світі, тому зробимо наше християнське життя більш повноводним у всіх його вимірах;
Переглянути на YouTube
Проповідь Хінені: Коли Бог чує шепіт жінки-Борис Фенюк
- "Хінені" з івриту означає не просто фізичну присутність, а повну цілковиту покірність Божій Волі;
- Враз "Хінені - Ось я" включає в себе повну покірність Богові;
- В нашому житті буває так, що я даю згоду і навіть обіцяю щось зробити, але в результаті ми просто-на-просто нічого не говоримо. Ми не кажемо "ні", але й не кажемо "так" на заклик послужити Богові і нічого не стається. Наші слова часто є загальними фразами. Ми просто не хочемо нічого робити в служінні Богові, в служінні ближньому, ми просто розчиняємось в соціумі нічого не сказавши і не зробивши;
- Я ні теплий ні холодний і це найбільш загрозлива позиція. На практиці, коли служіння в церкві завершилось - і я просто зник;
- Візьмемо як приклад Петра. Будучи професіоналом в риболовлі Петро все ж таки слухається Ісуса і закидає по Його запиту сіті. Петро говорить слово вірності. В такі моменти наша експертність підкоряється довірі;
- Самуїл. Він тричі чує голос Божий і тричі біжить не туди. Ілій дає йому просту підказку: вертайся, лягай, а колт голс тебе покличе, кажи: "Ось я" - хіненеі;
- В своєму духовному рості, в щоденному шумі, ми вчимося розпізнавати голос Божий;
- Вдова із Сарепти - вона є прикладом послуху без слів. Вона проявила хінені - готовність і слухняність годувати Іллю. Без зайвих промов вона просто вчинила так, як сказав Господь;
- Марія. Вона сказала "Так", тому що знала, кому вона довіряє. Вона зробила свідомий вибір;
- Дивлячись на ці приклади ми ретроспективно дивимось на той час, в якому живемо ми. Церква сьогодні потребує більш активного служіння жінок в церкві;
- В кризовий час Бог знаходить тих, хто служитиме Йому і жінка в цьому випадку на виключення;
- Питання. Чому деяким жінкам, почувши запрошення, важко сказати: "Ось, я"? Одна з причин - це відсутність суб'єктності, відсутність відчуття себе виконавчою особою, коли я не просто йду за течією, а формую сенс, порядок денний. Суб'єктна людина - та людина, яка має ідеї, яка проявляє ініціативу і якій не байдуже;
- Коли жінка знає, що вона має голос, що її вибір справжній - то це і є суб'єктність;
- Багатьом жінкам натякали і показували, що в церкві їм потрібно мовчати, натякали про те, що там десь є пастор, який все вирішить. Розвиток суб'єктності - це не зазіхання, а богословська необхідність. Бог не може використати порожній посуд, той який постійно стоїть осторонь. Він шукає ту особистість, яка вільно може сказати - так, це мій вибір;
- Суб'єктність жінки також формує її більшу впевненість. Маленькі рішення - це тренування великого хінені - ось я;
- Суб'єктність жінки формує також духовне вкорінення в Божій любові;
- Церква не повинна бути скупою на похвалу до жінки служителя в церкві;
- Бог шукає для служіння не найталановитіших, а найвідданіших;
- Хінені вимагає відмови від своїх планів, від зони комфорту, а іноді навіть власної безпеки, але воно не вимагає досконалості, хінені вимагає готовності;
Переглянути на YouTube
Борис Фенюк - "Моральний образ християнина" - 22-04-2022
- Історія створення "Морального кодексу будівника комунізму", який був прийнятий на XXII з'їзді КПРС;
- Читаючи цей кодекс, мона відмітити, що в цьому ньому були використані принципи життя, які Бог через Мойсея залишив Своєму народові;
- Якщо безбожна радянська влада використала біблійні норми, невже сучасне людство (українське суспільство) не може звернутися до біблії і скоригувати норми своєї поведінки у відповідності до Божих принципів?
- Що визначає нас як християнина? Чи є щось що робить нас послідовником Ісуса Христа? Чи є якийсь перелік правил, виконання яких надасть нам такого статусу?
- Часом ми чуємо від християн про якийсь перелік правил, який зводиться, як правило, до заборон чи обмежень. Інколи ми приходимо до практики так би мовити "бетонування" якихось речей. Біблійну істину не можна забетонувати;
- Давайте зосередимо нашу увагу на відривку, записаному в 2 посланні до Коринтянам 6:3-13: "Ми нікому не чинимо жодної перешкоди, щоб служіння було бездоганним, але в усьому виявляємо себе як слуги Бога: у великому терпінні, в стражданнях, у нещастях, у пригніченнях, у ранах, у в’язницях, у заворушеннях, у труднощах, у недосипаннях, у постах, в очищенні, в пізнанні, в терпеливості, в лагідності, у Святому Дусі, в щирій любові, у слові істини, в силі Божій, зі зброєю праведності у правій та лівій руці, у славі й безчесті, в ганьбі й похвалі; як ті, які сіють оману, але ми правдомовні; як невідомі, але добре знані; як ті, які вмирають, однак ми живі; як карані, але не страчені; як ті, які сумують, але завжди радіють; як убогі, але багатьох збагачуємо; наче ті, які нічого не мають, але всім володіють. Наші уста відкрилися до вас, коринтяни; наше серце широке. У нас вам не тісно, проте тісно у ваших серцях. Кажу вам, наче дітям: майте широке серце й ви.";
- Ми нікого не ставимо в рамки, щоб ніхто не кинув на нас тінь служіння. Але в усьому виявляймо себе як слуги Бога. Ми християни в усьому, цілий день. Християнство - це не постановка, яка почалась в п'ятницю ввечері і закінчилась в суботу ввечері. Християнство це все моє життя. Або воно є, або його немає;
- Добре, коли все добре. Коли все добре в житті - то і християнином бути не важко. Але коли криза в суспільстві і в церкві - саме в цей час як ніколи важливо показати свою мораль і своє християнство;
- Така ситуація сталася в житті кожного з нас і такий випадок записаний в біблії в євангелії від Луки 9:54-56. Учні Ісуса, побачивши, що люди не прийняли їх, запропонували спалити вогнем цих людей, на що Ісус відповів "Не знаєте якого ви духа";
- Війна в Україні оголила справжнє єство людини. Війна розкрила підробну духовність багатьох християн, коли немає чіткого визначення, що так добро, а що таке зло;
- Бог творить і спасає, тому коли учні Ісуса запропонували спалити все, що було в них перед очима, Ісус продовжив: "Син Божий прийшов не губити людські душі, а спасати";
- Давайте переглянемо свій моральний кодекс у важкий час;
Переглянути на YouTube
Борис Фенюк "Церква Христова" - 19-11-2021
- Які асоціації виникають у нас при слові церква? Історія використання термінів церква, зібрання, собрание. Розуміння і вживання терміну церква;
- Що говорить біблія про церкву? "...І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її." (Матвія 16:18); "Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!" (Марка 12:10);
- Згідно з процитованими вище віршами, засновником і автором церковного утворення є Ісус Христос;
- Є певні норми і настанови для того, щоби церква Христова, яку Він створив на цій землі, відповідала певним критеріям, записаним в Слові Божому. Особисто ми не маємо права судити якою повинна бути церква, тому що не ми її створювати: "...Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все Ним стоїть. І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство." (Колосянам 1:16-18);
- Життя людини в церкві Христовій: "...Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа." (1 Петра 2:4-5). Якщо я будуюся в церкву просто так, наприклад, щоб вона мала гарний вигляд - то це не те, про, що говорить Бог, який започаткував її, Ми повинні будуватися на священство;
- В церкві ми співробітники Христові. І незамінних людей тут немає. Церква Христова існує вже більше 2000 років і продовжує існувати незважаючи ні на що, бо її керівником є сам Бог;
- Христос може вимагати від нас певного ставлення до роботи в церкві, будучи Його співпрацівником: "Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він." (Дії Апостолів 20:28);
- Церква Христова - це весь Божий народ. Кожен з нас окремо складає тіло Христове, утворюючи церкву (1 Коринтян 12:27);
- Будучи членом тіла Христового, важливо підтримувати здоров'я цього тіла;
- Церква є спільнота віруючих, які сповідують Ісуса Христа як Господа і спасителя. Будучи спадкоємцями народу Божого, ми покликані з цього світу і об'єднані для богослужіння, братнього спілкування, настанови в слові, здійснення вечері Господньої, а також для сповіщення Євангелія всьому світу і служіння всьому людству;
- В часи старого завіту Господь доволі жорстко відносився до питання поклоніння і вибирав Сам місце поклоніння і принесення жертв та десятин (Повторення Закону 12:11-14). Господь діяв так, щоб ізраільський народ перебував саме там, де Господь хотів перебувати разом з ним. Тому сьогодні, читаючи слова "дам де двоє, чи троє, зберуться в ім'я Моє там і Я буду серед них" - це означає, що це повинно бути те місце, яке обирає Господь. Але якщо ми використовуємо цей вірш задля того, щоб зібратися разом з друзями, то це не буде церквою, тому, що ми повинні зібратися в ім'я Боже;
- Не будемо залишати свого дому молитви, розуміючи, що наближається день Божий. Господь Ісус Христос привів нас в цю церкву для того, щоб колись ми могли бути в Царстві Божому разом з Ним;
- Музичне служіння: "О, друже, йди до церкви живої";
Переглянути на YouTube
