Церква

22 Церква Божа
  Церква АСД Бориспіль
  • Поговоримо про те, яка церква Божа, а яка не Божа;
  • В Святому Письмі, в книзі Об'явлення, є такий вислів як 'Наречена Христа'. Ми розуміємо, що ця жінка - це образ церкви, яка вірно очікує того дня весілля, яке настане при другому приході Ісуса Христа;
  • В 12-му розділі книги об'явлення ми читаємо ознаки цієї жінки. Спочатку ми бачимо, що вона страждає від муки родів. Пізніше ми бачимо великого червоного дракона, який є дияволом;
  • Через ці символи ми бачимо, що війна, яка була на небі, переноситься на землю і змій починає переслідувати Христа вже тут на землі;
  • Тобто ми бачимо жінку - церкву, потім народжується Христос в лоні церкви, в лоні Божого єврейського народу, який на той час був Божим народом, який ніс вістку всьому світові;
  • У вірші 17 описано, що змій був розлючений і пішов воювати з рештою нащадків жінки. Давайте згадаємо як були звершені дияволом нападки на Христа. Він діяв через своїх послідовників в еліті релігійної влади;
  • Читаючи далі, в 14-му розділі ми бачимо, що на Сіонській горі стоятимуть ті, хто матимуть ім'я Агнця і Його Батька на своїх чолах. Імена вказують на характер, тому цей символ вказує на те, що образ і подоба Бога відобразилась в них самих. Їх образ мислення відповідав Божому способу мислення - ці люди і є образом Божої церкви;
  • Поклоніння Богові - це прагнення відображати подобу і образ Божий в своєму розумі;
  • Коли релігійна система змушує нас неправильно поклонятися Богові, тоді церкві Божій потрібне терпіння, щоб зберегти заповіді Божі і віру в Ісуса;
  • Тепер давайте поговоримо про ознаки Нареченої Христової;
  • 1. Церква має зберігати істину Божу;
  • 2. Церква обов'язково звершує місію. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї, Самарії і аж до краю землі - сказав Ісус;
  • 3. Церква очікує скорого приходу Христа;
  • 4. Церква має дух пророчий;
  • Тепер поговоримо про ще одну жінку, про яку говориться в Біблії. Написано, що вона велика розпусниця, сидить на багряному звірі і тримає в руках вино блуда, яким воно поїть всі народи. Жінка - це церква, але ця жінка дещо дивна;
  • Ця жінка сидить на багряному звірі повному богозневажливих імен, вона мати розпусниць і земних гидот;
  • Ця жінка - це церква, яка переслідувала Божих Святих. Вона віддавала себе розпусті, приносячи себе ідолам. Так Бог говорить через пророка Єзекіля про відступницьку церкву в ізраїльському народі;
  • Субота - як знак між Богом і людьми;
  • В Об'явленні 18:4 Христос говорить: "І почув я інший голос з неба, який промовив: Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами,". Христос закликає церкву почути Його голос, вийти з обману, доєднавшись до Його "кошари";


Коли церква успішна? | Сергій Антонюк — проповідь в Храмі на Подолі
  Храм на Подолі
  • В яку церкву краще ходити? В церкву яка успішна, чи церква яка згасає/помирає?
  • Щоб відповісти на це питання, необхідно розглянути позицію людей, які в церкву приходять. Одна людина ставить пере собою питання - Що церква дасть мені? Друга людина - кому сьогодні в церкві я можу послужити?
  • Ці обидві людини сидітимуть поруч один з одним. Почують одну й ту ж проповідь. Співатимуть ті ж самі гімни і псалми, але додому повернуться зовсім іншими людьми. Один, ймовірно, прийде незадоволеним, а інший - з великою радістю. І ключове питання - Чому?
  • Один прийшов споживати, а інший - служити. Тоді в такому випадку від чого залежить успіх церкви?
  • Згідно вище сказаного якою є успішна церква? Та яка має сучасну будівлю і сучасний вигляд, та де професійно співає хор, чи та де проповідує сильний пастор, який вміє говорити гарні проповіді?
  • Для Ісуса успішна церква - це та, де люди вчаться служити іншим;
  • Подумаймо не тільки над - "Що зі мною не так?", а також над - "Чи зможу я свою церкву зробити кращою?";
  • В Матвія 21:33-46 записана дуже цікава притча, яку давайте розглянемо в контексті наших роздумів;
  • В чому була ключова проблема робітників із притчі? За рахунок господаря вони хотіли вирішити всі свої справи. Те ж саме робимо й ми, коли ходимо в церкву. Нам здається, що та розмова, що ми ведемо, що те, що ми робимо в церкві - все це вирішить наші справи;
  • Але люди з притчі забули, що не вони у винограднику господарі і що виноградник належить не їм. Вони покликані для того, щоб зробити роботу якісно і отримати результат і звичайно винагороду;
  • Господар виявився терплячим і гуманним, незважаючи на те що зробили працівники. Він посилає свого сина. Але працівники вважають, що влада знаходиться в їхніх руках. Дійсно їм була дана влада, але обмежена;
  • Ісус, розповідаючи цю притчу, завершує її розповіддю про те, що працівники вбили сина господаря. І далі Ісус ставить питання - що зробить в цьому випадку господар? Написано, що господар злих людей вигубить, а виноградник передасть іншим працівникам, які будуть вчасно віддавати частку;
  • Підсумуємо: виноградник належить Богові. Виноградарі були лише управителями, але з часом вони почали вважати виноградник своєї власністю. Вони перестали служити Господареві і захотіли, щоб виноградник служив лише їм і саме тоді почалася трагедія;
  • Кожна церква стає небезпечною, коли люди починають думати: це моє служіння, це моя кафедра, це мій хор, це моя група прославлення, це моя територія. Лише я маю тут владу. Від служіння Богові людина переходить до захисту власних інтересів;
  • А чи буває так, що одна людина узурпує владу? Як приклад - цар Уззія. Він служив Богові, але до певного часу: "Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику. Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми священиками. Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!" (2 Хронік 26:16-18);
  • Ми маємо приклад, коли людина не тільки бере владу у свої руки, але й одночасно хоче стати священником;
  • Давайте також подивимось на приклади того, як можна служити в церкві. Одним із таких прикладів - є життя Варнави. Він майже завжди "в тіні", але саме він допомагає служити Павлові і Марку;
  • Найщасливіші люди в біблії - це ті, що служать іншим;
  • І на завершення поглянемо на Євангеліє від Івана, 13 розділ, де описано як Ісус перед вечерею омиває ноги учням. Він дає приклад, як наслідувати Його;
  • Церква стає успішною, коли члени церкви стають схожими на Ісуса, адже Син людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити. Церква стає успішною не тоді, коли всі чекають служіння для себе, а тоді коли кожен бачить себе служителем. Бог створив церкву не для того, щоб люди шукали задоволення своїх потреб, але, щоб кожен наслідував Христа через служіння іншим;


56. "Божья повесть: места богослужения" (Второзаконие 10-12)
  Центр духовного просвещения
  • Как и где поклоняться Бога? Каков формат богослужения? Как Библия рассказывает о месте богослужения;
  • В этом отрывке сравнивается и противопоставляется два подхода к богослужению - языческий и библейский: Второзаконие 12:1-5;
  • В отношении языческого подхода мы видим, что мест богослужения (поклонения) было много;
  • Для народа же Божьего было предписано собираться в одном месте;
  • Господь предписывал 3 раза в год собираться в этом месте поклонения: "Три раза в году весь мужеский пол должен являться пред лице Господа, Бога твоего, на место, которое изберет Он: в праздник опресноков, в праздник седмиц и в праздник кущей; и никто не должен являться пред лице Господа с пустыми руками, но каждый с даром в руке своей, смотря по благословению Господа, Бога твоего, какое Он дал тебе." (Второзаконие 16:16-17);
  • Были ли ещё что-то предписано, кроме поклонения в Иерусалиме на горе Мориа?
  • Давайте пойдём с апостольской эпохи в обратном направлении вглубь истории. Слово Божье читалось каждую субботу: "Ибо закон Моисеев от древних родов по всем городам имеет проповедующих его и читается в синагогах каждую субботу." (Деяния Апостолов 15:21);
  • В синагогах читали Священное Писание, истолковывали прочитанное, в синагогу приносили милостыню, которую использовали на необходимые нужды (Матфея 6:2). Также в синагогах молились. Кроме того в синагогах происходило наказание провинившегося за греховный поступок;
  • Каким должно быть поклонение Богу в современных домах молитвы?
  • Через первые 5 стихов 8-й главы послания к Евреям мы читаем, что святилище на земле, построенное под руководством Моисея и дальше сменивший его храм - это был образ и тень небесного святилища, которое ныне названо скинией истинной, где первосвященник Иисус Христос;
  • Поэтому нет на земле места, к которому законы о которых говориться в Евреям 8:5 могли бы быть применены. Мы не можем произвольно выбрать любой холм, любую высоту и построить там здание по чертежам в Священном Писании и начать там производить ритуальное, церемониальное служение. Заповедано было это делать только на одном месте, на горе Мориа. И главное, что служение было пророческим и его смысл уже исчерпан;
  • На земле сегодня нет смысла в святилище. Остаются лишь синагоги - места собрания для миссионерской деятельности и служения людям;


Проповідь Хінені: Коли Бог чує шепіт жінки-Борис Фенюк
  ВІЧНЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • "Хінені" з івриту означає не просто фізичну присутність, а повну цілковиту покірність Божій Волі;
  • Враз "Хінені - Ось я" включає в себе повну покірність Богові;
  • В нашому житті буває так, що я даю згоду і навіть обіцяю щось зробити, але в результаті ми просто-на-просто нічого не говоримо. Ми не кажемо "ні", але й не кажемо "так" на заклик послужити Богові і нічого не стається. Наші слова часто є загальними фразами. Ми просто не хочемо нічого робити в служінні Богові, в служінні ближньому, ми просто розчиняємось в соціумі нічого не сказавши і не зробивши;
  • Я ні теплий ні холодний і це найбільш загрозлива позиція. На практиці, коли служіння в церкві завершилось - і я просто зник;
  • Візьмемо як приклад Петра. Будучи професіоналом в риболовлі Петро все ж таки слухається Ісуса і закидає по Його запиту сіті. Петро говорить слово вірності. В такі моменти наша експертність підкоряється довірі;
  • Самуїл. Він тричі чує голос Божий і тричі біжить не туди. Ілій дає йому просту підказку: вертайся, лягай, а колт голс тебе покличе, кажи: "Ось я" - хіненеі;
  • В своєму духовному рості, в щоденному шумі, ми вчимося розпізнавати голос Божий;
  • Вдова із Сарепти - вона є прикладом послуху без слів. Вона проявила хінені - готовність і слухняність годувати Іллю. Без зайвих промов вона просто вчинила так, як сказав Господь;
  • Марія. Вона сказала "Так", тому що знала, кому вона довіряє. Вона зробила свідомий вибір;
  • Дивлячись на ці приклади ми ретроспективно дивимось на той час, в якому живемо ми. Церква сьогодні потребує більш активного служіння жінок в церкві;
  • В кризовий час Бог знаходить тих, хто служитиме Йому і жінка в цьому випадку на виключення;
  • Питання. Чому деяким жінкам, почувши запрошення, важко сказати: "Ось, я"? Одна з причин - це відсутність суб'єктності, відсутність відчуття себе виконавчою особою, коли я не просто йду за течією, а формую сенс, порядок денний. Суб'єктна людина - та людина, яка має ідеї, яка проявляє ініціативу і якій не байдуже;
  • Коли жінка знає, що вона має голос, що її вибір справжній - то це і є суб'єктність;
  • Багатьом жінкам натякали і показували, що в церкві їм потрібно мовчати, натякали про те, що там десь є пастор, який все вирішить. Розвиток суб'єктності - це не зазіхання, а богословська необхідність. Бог не може використати порожній посуд, той який постійно стоїть осторонь. Він шукає ту особистість, яка вільно може сказати - так, це мій вибір;
  • Суб'єктність жінки також формує її більшу впевненість. Маленькі рішення - це тренування великого хінені - ось я;
  • Суб'єктність жінки формує також духовне вкорінення в Божій любові;
  • Церква не повинна бути скупою на похвалу до жінки служителя в церкві;
  • Бог шукає для служіння не найталановитіших, а найвідданіших;
  • Хінені вимагає відмови від своїх планів, від зони комфорту, а іноді навіть власної безпеки, але воно не вимагає досконалості, хінені вимагає готовності;


Хто брати мої і сестри | Віталій Шевчук | 19.07.2025
  Seventh-day Adventist Church, Lutsk, Ukraine
  • В євангелії від Матвія ми читаємо про суперечку фарисеїв з Ісусом, які звинувачували Його в тому, що Він виганяв бісів силою Вельзевула (Матвія 12 розділ);
  • Ісус мав сім'ю, мав рідних, мав матів, мав братів і хотів би, щоб між ними було взаєморозуміння, але взаєморозуміння не було, бо рідні підтримували фарисеїв;
  • Ісус робив чудеса силою Духа Святого, а фарисеї приписували ці дії нечистій силі. "А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять. І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство? Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже." (Матвія 12:25-28);
  • Ісус говорить слова пророка Ісайї: "Хіба можна відібрати здобич у сильного, або полоненому втекти від переможця? Так говорить Господь: Полонені будуть відібрані у могутнього, й здобич насильника буде врятована! Я виступлю проти твоїх супротивників, і дітей твоїх Я визволю!" (Ісайя 49:24-25);
  • Ісус закликає бути з Ним: "Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає." (Матвія 12:30);
  • Не всі приймали Ісуса як Божого Сина, але в наступних віршах ми читаємо Ісус закликав людей до покаянна: "Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена. І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому." (Матвія 12:31-32);
  • Саме через Святого Духа Бог впливає на людину. Коли людина свідомо відкидає Духа, тоді вона позбавляє себе можливості спілкування з Богом і Бог вже нічого не може зробити для такої людини;
  • Фарисеї свідомо обрали обман і підкорилися сатані і з того часу опинилися під його владою;
  • Слова мають велике значення. Попавши під вплив сатани ми обманюємося своїми словами і починаємо вважати правдою те, що було сказано по намовленню сатани. Ми можемо бути занадто гордими, щоб забрати свої слова назад. "Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня, бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений." (Матвія 12:36-37);
  • Ісус говорить про людей, які покорились нечистому духові: "Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним. Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові." (Матвія 12:43-45);
  • Людина порожньою бути не може. Нами повинен керувати або Дух Святий, або інша сила. Якщо відступив від Бога, а потім вирішуєш повернутися, то твоя ситуація може бути набагато гіршою ніж була;
  • Доки не маємо живого зв'язку - ми ніколи не зможемо протистояти гріховному впливові самолюбства, потуранню власним забаганкам і спокусі гріха;
  • Господь хоче нас всіх простити, але якщо ми твердо стоїмо в гріху, то наступні слова можуть відноситись до нас: "Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа, скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку, і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!" (Євреям 6:4-6);
  • Ті, хто приймають Ісуса Христа вірою, як свого спасителя, з'єднуються з Ним зв'язком тіснішим за родинний;
  • У власному домі Ісуса не розуміли і намагалися Його повчати. Але на землі не було нікого,хто міг би зрозуміти Його Божественну місію. У більшості випадків полегшення Він знаходив на самоті, спілкуючись з небесним Отцем;
  • Щоб викупити нас від гріха, Ісус став нашим найближчим родичем: "Але тепер так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, – Який тебе сформував, Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій!" (Ісайя 43:1);