Сприйняття слова Божого

Проповідь | Іван Трачук - "Чотири неправди, якими люди обманюють себе"
  Seventh-day Adventist Church Ternopil
  • В житті людини приходить такий момент, коли Бог достукується до свідомості людини, яка починає усвідомлювати, що в її житті щось потрібно міняти і щось робити для справи Божої;
  • Бог хоче всіх спасти, тому він достукується до сердець всіх людей;
  • Поглянемо на деякі історії зі старого і Нового заповітів Біблії, в яких ми Бачимо, що Бог достукався до сердець людей, але вони, на жаль, прийняли неправильні рішення;
  • Історія про царів Содому і Гоморри (14-й розділ книги Буття), які зустрічаються з Авраамом. Подивимось на контекст історії. Відбувається війна, чотири царі перемагають п'ятьох царів, Авраам повертає всю здобич, цар Содомський виходить йому на зустріч, вони спілкуються і в цей час в розповідь вклинюється Мелхіседек - цар Бога Всесвишнього, який показує, що саме Бог дав Авраамові перемогу;
  • Яким був Божий задум в цій історії? Господь хоче показати царям Содому і Гоморри, що є живий Бог, якому можна поклонятися, що це той Бог який може змінити їх місто і дає спасіння;
  • Але цар Содому і Гоморри не зробили ніякого висновку, вони не взяли до уваги Божу пропозицію, хоча Він і стукав до їхнього серця;
  • Ще один епізод. Луки 4:16-21. В цих віршах описується як Ісус Христос прибув до Назарету і в синагозі читав книгу пророка Ісайї, навчаючи людей і вказуючи на себе як на Месію. Бог торкнувся сердець людей, вони прийняли Божу благодать, усвідомивши, що син Йосипів є месія. А потім подивилися один на одного і цю Божу благодать відкинули;
  • Ми знаємо, коли Господь торкається нашого серця, але важливо в цей час самого себе не обманути;
  • Для прикладу звернемо увагу на Юду. Про що він думав тоді, коли вже прийняв рішення продати Ісуса? Він думав про те, що коли я продам Його, він не дозволить Себе розіп'яти. Ісус про явить силу і таким чином я і гроші отримаю і Ісус буде проголошений царем. Але Юда обманув себе;
  • Отже подивимось на чотири обмани, якими люди обманюють самі себе;
  • Перший обман. Безпека у час небезпеки. Інколи в духовному житті люди поводяться так, коли небезпечно бути безпечним;
  • Перед потопом, який мав відбутися, Господь дав людям час і відповідно можливість зробити вибір. Кожен стук молотка Ноя нагадував людям про невідворотність того, що потоп буде. Люди знали про те, що потоп буде. З часом тварини почали заходити у вже збудований ковчег - це була явна ознака, але люди не звернули на неї ніякої уваги. Час закінчився і люди вже не могли врятувати своє життя;
  • Дуже небезпечно почувати себе безпечно, коли в нашому житті є гріх і ми поводимо себе не по Волі Божій;
  • Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина людського. Нажаль історія повториться. Люди будуть себе заспокоювати себе словами "так не може бути, так не станеться";
  • Другий обман. Люди говорять, що є ще багато часу. Ми обманюємо себе тим, що ми живемо як нам заманеться, пристосовуємося до світського життя і поводимо себе як невірний раб з відомої притчі;
  • Святе Писання вчить нас тому, що для всього під небом свій час. Потрібно час свого життя проводити правильно. Якщо Господь достукався до нашого серця - нам потрібно негайно приймати правильні рішення;
  • Якщо відкинути Вістку Господню, тоді наше серце стає черствим і після цього Господь вже не зможе до нас достукатися;
  • Варто усвідомлювати, що в критичний момент часу може вже й не бути;
  • Третій обман. Не тепер, не сьогодні. Людина зрозуміло, що саме їй потрібно зробити. Вона зрозуміла, що їй потрібен Бог, вона приймає рішення, але не зараз... Цей обман небезпечний тим, що прийнявши рішення, людина так і не втілила його в життя. ЩО маєш робити - роби сьогодні;
  • Четвертий обман. Майже спасенний. Дивлячись на когось, хто ніби гірший на нас ми говоримо самі собі: "Ну якщо цей спасенний, то я точно тоді "святий"";
  • Не може бути людина "майже" спасенною. Ти повинен бути на 100% з Богом;


Борис Фенюк - "Попливи на глибінь..." Луки 5:4
  ВІЧНЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • Важливо, щоб наше життя характеризувалося такою ж вірою, яку мали наші попередники, які проголошували Слово Боже;
  • Ми не маємо занижувати стандарти віри, незважаючи на те, що світ нагло вривається в наше духовне життя;
  • Прочитаємо в Луки 5:1-6 відому історію призвання Ісусом учнів з рибаків, які ловили рибу на березі Генисаретського озера;
  • Сьогодні, під час наших духовних роздумів, ми зосередимо увагу лише на одному виразі: "Відпливи на глибину...";
  • Петро був професіоналом вилову риби, але цієї ночі улову не було. Як так сталося, що будучи професіоналом своєї справи, він все ж таки слухається поради Ісуса - духовного вчителя, який не є рибалкою, і закидає сіті по Його Слову. На скільки ж був багатим вилов, що сіть навіть почала прориватися;
  • В цій історії закладений важливий духовний урок: Як важливо, щоб ми в своєму житті відпливли на глибину, щоб здобути більш глибоке пізнання, більш глибоку віру, більш глибоку надію, більш глибоку любов. Можливо ми випробували всі засоби і, з точки зору професійного підходу, виходу вже немає. Але в такий момент важливо прислухатися до нестандартних порад Ісуса;
  • Як визначити цю глибину, де ця глибина? Господь через пророка Єзекіїля показує нам стандарти духовного стану і цієї глибини;
  • В 47-му розділі книги Пророка Єзекіїля (вірші 1-5) ми бачимо як провідник показує пророку Єзекіїлю потік води. Це жива вода, яка витікає з небесного храму. І Господь показує ступінь входження в цей потік - чим далі, тим потік стає більш повноводним;
  • Петро все ж таки послухався Ісуса і поплив з ним на глибину. На свій сором ми часто задовольняємось тим. що заходимо лише по кісточки;
  • Важливо не просто читати, чи слухати Слово Боже. Набагато важливіше виконувати це слово. І це і є наше плавання, коли ми вільно почуваємо себе в цьому водному потоці;
  • Нам потрібно увійти в Божий потік, який тече з Храму небесного. Ми отримаємо благословіння, які розповсюджуються на церкву і на всіх, хто оточує нас;
  • Перший вимір, про який варто говорити - це глибина Святого Духа. Петро злякався, коли побачив такий багатий вилов. Але Ісус заспокоює його - "Не бійся, відтепер ти будеш ловити людей";
  • Нам потрібно відійти на глибину Божу і тоді Дух Святий зійде на нас, як це сталося в день п'ятдесятниці. Але необхідно усвідомлювати, що Дух Божий вже виливається, але багато християн не зможуть отримати Пізнього Дощу у вигляді Святого Духу. Ми повинні бути готовими до цього і наші "посудини мають бути готовими наповнитися";
  • Дух Божий виконує велику роботу перетворення в нашому житті. Відпливіть на глибину Святого Духа і результати не заставлять вас довго чекати;
  • Сповнення Святим Духом є принциповим для нашого спасіння. Хто не народиться згори - не побачить Царства Божого;
  • Другий вимір біблійної глибини - глибина Божого Слова. Поверхневе знання писання таїть в собі небезпеку. Не мона досліджувати писання тільки для того, щоб отримати знання. Необхідно досліджувати Слово Боже, щоб мати віру, щоб життя побудувати на камені - на Ісусі Христі;
  • Знайдіть для себе час, щоб досліджувати Слово Боже і прийняти його таким, яким воно є;
  • Дух Святий сьогодні викриває нас в тому, що свою віру в наш час ми часто будуємо на тому, що сказав пастор, пресвітер, чи повідомила телевізійна програма з вивчення біблії. Це все добре, але де моє особисте відплиття на глибину;
  • Копай до тих пір, поки не поставиш фундамент свого будинку на Ісусі Христі, це глибина до якої нам з вами потрібно прагнути;
  • Ще одна грань глибини - грань нашої віри. Давайте слідувати тому, що говорить біблія і більше вірити Слову Божому, а не ЗМІ;
  • Що таке глибина віри: "Випробовуйте себе самих, чи перебуваєте ви у вірі, пізнавайте себе. Хіба ви не знаєте себе, що Ісус Христос у вас? Чи, може, ви недосвідчені?" (2 Коринтянам 13:5). Глибина віри - це Христос в нас. Наша віра не може бути слабкою і поверхневою, і ця глибина - Христос;
  • Четвертий вимір глибини - глибина надії. Господь гряде! В цих словах ховається надія;
  • Частіше ми звертаємося до Бога, коли в нас проблеми. Давайте мати таку глибину надії, щоб свої погляди звертати до Бога і тоді, коли нам добре, а не тільки в біді;
  • Але головний біблійний вимір глибини - це глибина любові. Глибина нашої любові повинна визначатися глибиною Христа до нас "Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою." (Івана 13:34-35);
  • Любов - найбільший дефіцит в нашому світі, тому зробимо наше християнське життя більш повноводним у всіх його вимірах;


Хто брати мої і сестри | Віталій Шевчук | 19.07.2025
  Seventh-day Adventist Church, Lutsk, Ukraine
  • В євангелії від Матвія ми читаємо про суперечку фарисеїв з Ісусом, які звинувачували Його в тому, що Він виганяв бісів силою Вельзевула (Матвія 12 розділ);
  • Ісус мав сім'ю, мав рідних, мав матів, мав братів і хотів би, щоб між ними було взаєморозуміння, але взаєморозуміння не було, бо рідні підтримували фарисеїв;
  • Ісус робив чудеса силою Духа Святого, а фарисеї приписували ці дії нечистій силі. "А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять. І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство? Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже." (Матвія 12:25-28);
  • Ісус говорить слова пророка Ісайї: "Хіба можна відібрати здобич у сильного, або полоненому втекти від переможця? Так говорить Господь: Полонені будуть відібрані у могутнього, й здобич насильника буде врятована! Я виступлю проти твоїх супротивників, і дітей твоїх Я визволю!" (Ісайя 49:24-25);
  • Ісус закликає бути з Ним: "Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає." (Матвія 12:30);
  • Не всі приймали Ісуса як Божого Сина, але в наступних віршах ми читаємо Ісус закликав людей до покаянна: "Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена. І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому." (Матвія 12:31-32);
  • Саме через Святого Духа Бог впливає на людину. Коли людина свідомо відкидає Духа, тоді вона позбавляє себе можливості спілкування з Богом і Бог вже нічого не може зробити для такої людини;
  • Фарисеї свідомо обрали обман і підкорилися сатані і з того часу опинилися під його владою;
  • Слова мають велике значення. Попавши під вплив сатани ми обманюємося своїми словами і починаємо вважати правдою те, що було сказано по намовленню сатани. Ми можемо бути занадто гордими, щоб забрати свої слова назад. "Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня, бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений." (Матвія 12:36-37);
  • Ісус говорить про людей, які покорились нечистому духові: "Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним. Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові." (Матвія 12:43-45);
  • Людина порожньою бути не може. Нами повинен керувати або Дух Святий, або інша сила. Якщо відступив від Бога, а потім вирішуєш повернутися, то твоя ситуація може бути набагато гіршою ніж була;
  • Доки не маємо живого зв'язку - ми ніколи не зможемо протистояти гріховному впливові самолюбства, потуранню власним забаганкам і спокусі гріха;
  • Господь хоче нас всіх простити, але якщо ми твердо стоїмо в гріху, то наступні слова можуть відноситись до нас: "Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа, скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку, і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!" (Євреям 6:4-6);
  • Ті, хто приймають Ісуса Христа вірою, як свого спасителя, з'єднуються з Ним зв'язком тіснішим за родинний;
  • У власному домі Ісуса не розуміли і намагалися Його повчати. Але на землі не було нікого,хто міг би зрозуміти Його Божественну місію. У більшості випадків полегшення Він знаходив на самоті, спілкуючись з небесним Отцем;
  • Щоб викупити нас від гріха, Ісус став нашим найближчим родичем: "Але тепер так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, – Який тебе сформував, Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій!" (Ісайя 43:1);