Зміна самого себе / Духовний ріст / Духовне відродження / Духовна криза віруючої людини

  • Проповіді
  • Зміна самого себе / Духовний ріст / Духовне відродження / Духовна криза віруючої людини
Кто может и кто не может? Юрий Друми. Семинар 5.
  Sacramento Slavic SDA Church
  • Молитва нужна не для того, чтобы впечатлить Бога. Молитва нужна , чтобы воссоединиться с Богом. В молитве мы приближаемся к Богу;
  • Молитва - это мост между нами и Богом;
  • Что представляют собой преграды, которые не дают нам расти в школе молитвы?
  • "С Ним шло множество народа; и Он, обратившись, сказал им: если кто приходит ко Мне и не возненавидит отца своего и матери, и жены и детей, и братьев и сестер, а притом и самой жизни своей, тот не может быть Моим учеником; и кто не несет креста своего и идет за Мною, не может быть Моим учеником. Ибо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения ее, дабы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним, говоря: этот человек начал строить и не мог окончить? Или какой царь, идя на войну против другого царя, не сядет и не посоветуется прежде, силен ли он с десятью тысячами противостать идущему на него с двадцатью тысячами? Иначе, пока тот еще далеко, он пошлет к нему посольство просить о мире. Так всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником. Соль - добрая вещь; но если соль потеряет силу, чем исправить ее? ни в землю, ни в навоз не годится; вон выбрасывают ее. Кто имеет уши слышать, да слышит!" (Луки 14:25-35);
  • В Евангелии часто Иисус произносил вещи очень радикальные, не дипломатичные и лицеприятные. Да, Он был тактичным, но как учитель, Он очень ясно излагал те критерии, соответствие которым Он выражал очень резко;
  • Первое. В вышеприведённых стихах Иисус говорит о том, что не может быть учеником Иисуса Христа тот, кто возненавидит ближних родственников своих. Иисус целится в наибольшие для нас ценности. Он указывает на то, то высшей ценностью должен быть Иисус;
  • Эти слова Иисуса во все времена отталкивали многих людей от церкви, которые занимали нейтральную позицию и держались в стороне;
  • Почтение к матери и отцу не упраздняется Богом, это подтверждает 5-я заповедь из десятисловия. Но с другой стороны можно на столько полюбить свою семью и жизнь, что Иисус будет занимать второстепенное значение. И если будет конфликт между заповедью Христа и требованиями семьи - я выбираю семью, а не Христа. Христос указал, что это неправильно;
  • В идеале вся семья должна стремиться ко Христу и быть единой в вере и послушанию Христу;
  • Там, где кто-то предпочитает земные блага или греховный способ жизни вместо Христа - не может быть учеником Христа;
  • Второе. Кто не несёт креста своего - не может быть учеником Христа. Как это понимать?
  • Крест был символом высшего наказания по отношению наихудшим преступникам. Крест - это позор бесчестье и позор. Вопреки ценностям внешней культуры Христос учит нас жить теми нравственными ценностями, которые содержатся в Его нагорной проповеди;
  • Крест Христов - это то что отдаляет нас от грехов, в которых мы купаемся. Крест Христа выводит нас из мирской жизни. Если я не борюсь со грехом - об искренней молитве к Богу не может быть и речи;
  • Третье. Так всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником. Что сказал Иисус этими словами?
  • Мы должны где-то жить, в доме или квартире, мы должны что-то иметь, но мысль о том, что всё, что мы имеем превратиться в прах поможет выставить правильные приоритеты в жизни;
  • Философия жизни современного человека сводится к фразе: "Eat, drink, and be merry". Современная культура противоречит словам Иисуса и утверждает, что наша жизнь зависит от изобилия нашего имения и чем больше всего у нас - тем лучше;
  • Мы должны почаще сами себя спрашивать надо ли мне всё то, что я имею? Надо ли мне столько?
  • Критерий любого выбора сводится к вопросу - как это скажется на моей духовной жизни?
Духовний ріст Молитва Слідування за Ісусом Христом

  Переглянути на YouTube

Чому Бог мовчить? Найважчі кризи християнського життя | Психолог Валентина Щербанюк
  Open Heart
  • Криза - це момент, коли звичні для нас способи життя, чи уявлення про життя вже не працюють;
  • Найбільш відомі кризи - це вікові кризи, які являються етапами дорослішання;
  • Криза - це сигнал до змін. Це можливість вийти на новий рівень життя;
  • Поняття екзистенційної кризи, яка є станом психологічного дискомфорту через роздуми про сенс життя;
  • Криза віри як правило виникає на тлі якогось життєвого болю. Це непростий життєвий досвід, який часто ставить Бога під сумнів;
  • В кризові періоди заходять справжні, живі люди. Тому що можна ховатися за певними шаблонами, чи уникати важких життєвих ситуацій, але рано чи пізно все рівно до цього питання доведеться повернутися;
  • Якщо подивитися на Ісуса, то Йому було на стільки важко під час Свого служіння, що Він навіть говорив про можливість того, щоб Його минула "чаша", яку Йому доведеться випити;
  • Трохи про сумніви. Сумніви в християнстві автоматично не дорівнюють відсутності віри. Сумніви - це шлях пошуку;
  • Християнське життя людини часто починається з дитячої віри, яка будує уявлення абсолютної захищеності і комфортного життя. Але з часом в нас виникають складні питання і ми звертаємось в цей час до Бога в молитві, шукаючи відповідей. Ми занурюємось в доволі складний період життя. І якщо ми переживемо цей період, то з періоду дитячої віри ми перейдемо в період дорослої, міцної, зрілої віри. Період, коли ти витримуєш біль і розпач легко;
  • Криза може як зламати нас, так і зміцнити нас (коли ми дозволяємо Богові діяти в нашому житті);
  • Уникаючи відвертих запитань до Бога ми не будемо зростати в вірі. Наша віра залишиться "дитячою";
  • Якщо ми входимо в кризовий момент в житті, використаймо цей час для того, щоб наша віра стала зрілою. Це не значить, що ми отримаємо якісь безмежні духовні сили, це буде досвід довіри Богові, коли ми будемо чесними у відносинах з Богом;
Психологія поведінки Відповідь Бога на молитву Страждання людини і віра в Бога Віра Духовна криза

  Переглянути на YouTube

Владимир Самоденко - "Дочь моя при смерти..."
  Дорога Життя - Церква Адвентистів Сьомого Дня
  • Иисус совершает Своё служение в Галилее. Его окружают толпы народа, люди обращаются к Нему с просьбами исцелить от болезней или изгнать бесов;
  • Затем спаситель принимает решение переправиться через Галлилейское море. Выйдя не берез, Он встречается с человеком одержимым бесом (точнее - легионом бесов). Освобождённые от бесов человек идет по десяти городам и проповедует евангелие;
  • После этого чуда избавления от бесов Иисус возвращается назад в то же место, откуда Он отправился;
  • Рассмотрим отрывок из Евангелии от Луки 8:40-56;
  • В основном события этого библейского сюжета происходят на берегу моря. Множество людей ожидают Иисуса, чтобы Он помог им в их нуждах. Первый вывод - никто, соприкоснувшись с Иисусом, не остается прежним;
  • Первым к Иисусу приходит человек по имени Иаир - начальник синагоги, у него была больная дочь, она была при смерти. Иаир ведёт себя нетипично, он падает на колени перед Иисусом (сыном плотника) и рассказывает по шагам, что Иисус должен сделать;
  • В этой истории есть ещё один персонаж - женщина страдающая кровотечением. Первое - она была ритуально нечистой. Второе - она не имела права идти в храм. Её проблема кровотечения не была решена, соответственно она была как социально, так и религиозно отрезана;
  • Практический вопрос. Почему некоторым людям, например таким как эта женщина, страдающая кровотечением, Бог отвечает сразу, а некоторым - например таким как Иаир, "затягивает" с ответом? Чья беда больше, Иаира или женщины?
  • Сравнивая Иаира и больную женщину, первый вывод, который мы делаем: каждый приходит к Богу своим путём. Второе: оба человека видят решение своей проблемы только в Иисусе. Третье: оба идут к Иисусу через толпу. Четвёртое: беда каждого из них превосходит человеческие возможности;
  • Важная отличительная черта женщины, страдающей кровотечением - она не смирилась со своей проблемой (болезнью). Синдром выученной беспомощности влияет на наши отношения с Богом. Каждого из нас, что-то держит в определённых рамках и останавливает. Но женщина не останавливается и идет к Иисусу, который дает ей свободу;
  • Эта история также учит нас тому, что дьяволу выгодны послушные, привязанные и не рвущиеся на свободу люди, готовые терпеть, даже не осознавая, что Бог может им помочь. Какое следствие из вышеприведённого утверждения? Некоторые люди не молятся, потому что определённые виды поражений в духовной жизни привели к тому, что Бог их уже наверное не слышит и не откликается на их проблему/просьбу. И отсюда растут все остальные проблемы;
  • Но женщина, болеющая кровотечением, учит нас не останавливаться, идти к Богу и обращаться к Нему. Эта женщина не является иллюстрацией выученной беспомощности;
  • Каждый день дается нам для того, чтобы стать лучше, чем мы были вчера. Давайте практически смотреть на этот вопрос. Особенно в контексте семьи давайте смотреть как мы живём и готовы ли мы меняться;
  • В каждом дне, который мы проживаем, есть практика. Каждый день нам дается для того, чтобы меняться и становиться лучше;
Луки 8 розділ Служіння Ісуса Жінка, яка хворіла на кровотечу Зміни своє життя Сім'я

  Переглянути на YouTube

Чому розумні люди не змінюються? | Проповідь | Аветік Дарбінян
  Церква АСД Прага / Anděl
  • В нашій свідомості присутнє уявлення про "чарівну пігулку", яка змінить все;
  • Наша проблема людська не в знаннях, яких нам може бути недостатньо. Проблема в тому, що зміни вимагають валюти дорожчої ніж знання, це - зусилля, і в цьому наша проблема;
  • Ми живемо в культурі миттєвих результатів. Коли щось болить - ми шукаємо найшвидший спосіб прибрати симптоми;
  • А тепер подивимось на два виклики: технічний і адаптивний. Технічний виклик передбачає вирішення проблеми за допомогою експертизи та знань. Адаптивний виклик вимагає зміни системи цінностей, звичок та пріоритетів;
  • Для прикладу розглянемо реакцію Мойсея після того, як ізраїльський народ поклонявся золотому тільцю: "Повернувшись до Господа, Мойсей сказав: Благаю, Господи! Цей народ учинив великий гріх. Вони зробили собі золоте божество. Тепер, якщо можеш простити їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то прошу, викресли і мене з Твоєї книги, в яку Ти записав." (Вихід 32:31-32);
  • А тепер подивимось на інший приклад реакції Мойсея, де він вже відмовляється бути лідером ізраїльського народу і бажає краще померти: Числа 11:11-15;
  • У книзі Вихід люди показані пасивними споживачами чудес. В книзі чисел ми вже бачимо трансформацію вчорашніх рабів на людей, які готові взяти на себе відповідальність. Коли сам Бог йде з народом - народ повинен мінятися, але своєю поведінкою люди відмовилися від обіцяної землі. Люди свідомо обрали рабство Єгипту (часник та м'ясо);
  • Найбільший опір викликає на сама зміна, а страх втратити себе;
  • В християнстві може складатися така ж сама ситуація. Я можу хотіти виглядати тим, ким я насправді не є і тому я тримаюсь за все, що я маю. В такому випадку євангеліє підміняється спасінням без Христа. Тобто я вибираю комфорт замість того, щоб змінитися і бути з Христом (Я вийшов з Єгипту, але Єгипет не вийшов з мене;
  • Коли в нашому житті є криза ідентичності і технічні рішення не працюють - вмикається страх. І в цьому випадку головне усвідомлювати ким для мене є Бог;
  • Без вирішення питання ідентичності людина буде пристосовуватися до свого внутрішнього страху, а не до Божого поклику;
  • Якщо подивитися на Ісуса і Його служіння - то Його головним чином цікавила зміна серця, а не структури. Христос запитує, що в мені особисто має змінитися, щоб я став ближчим до Нього?
  • Немає воскресіння без смерті. Ми створюємо простір, де Дух Святий змінює людей навіть якщо ціною цього є втрата комфорту, людей чи стабільності;
  • Що відбулося з Христом, коли Він прийняв хрещення? 40 днів Він провів в пустелі для того, щоб щось в Ньому змінилося;
  • І я також мушу неодноразово проходити через пустелю, щоб в мені щось змінилося;
  • Час подивитися у дзеркало. Ми ігноруємо ті адаптивні виклики, які заставляють нас змінитися з середини. В моєму житті повинні бути нові дії, щоб отримати новий результат;
  • Що в моєму житті має змінитися, щоб мені йти за Христом? Готовність йти за Христом - це не відчуття, а рішення;
  • Проаналізуй себе. З чим я боюсь попрощатися, хоча це необхідно для зростання?
Психологія поведінки Формальність віри Зміни своє життя

  Переглянути на YouTube

Богослужіння онлайн у Церкві на Ямській | Ігор Корещук | 15.03.2025
  Церква Адвентистів Сьомого Дня. Київ, Ямська 70
  • Що такого зробив Саул, що Бог проголосив такий вирок? "І було Господнє слово до Самуїла такого змісту: Я шкодую, що призначив царем Саула, адже він відвернувся від Моєї дороги й не виконує Моїх повелінь. Відчувши внутрішню гіркоту та гнів, Самуїл цілу ніч молився до Господа." (1 Самуїла 15:10-11);
  • Саул впав в ідолопоклонство, займався крадіжками, чи пограбування? Чому Бог сказав такі слова, Сам обравши Саула царем Ізраїлю?
  • Саул - яскравий приклад людини у якої не було кричущих гріхів, але були гріхи серця, невидимі гріхи, ті за які з членів церкви не виганяють. Ті гріхи, які виїдали його з середини;
  • Ким був Саул? Він був з гарного роду. Був міцним і сильним. Він був послушним батькові. Він проявляє себе як наполегливий. Він турботливий. Він показує себе як людину вдячну;
  • Що ж зробило Саула такою людиною, про яку Бог сказав: "Я жалкую, що поставив тебе царем"?
  • 1. Саул ніколи не шукав Божої волі. Ми ніколи не бачили і не чули, щоб він на колінах шукав Бога і Його Божої Волі. Так, на Саула епізодично сходив Святий Дух, але це ще не є ознакою того, що ти живеш з Богом;
  • 2. Друга причина, яка згубила Саула - це формальне благочестя. За кілька місяців царювання він проявив свою гординю, спорудивши собі пам'ятник. Це та риса, коли нікого не питаючи ти робиш все згідно зі своєю, а не з Божою. І, пішовши своєю волею, він задається питанням: "За що мені це?";
  • Прихована гординя - це найстрашніше, що може бути в житті християнина. Зовні людина виглядає прекрасно, але його віра мертва;
  • 3. Дух ненависті і помсти. Леко плакати з усіма на похоронах. Але, як ми поступаємо, коли хтось кращий нас, коли хтось має більше, коли хтось успішніший... Ти маєш достатньо, але гріх він ненажерливий і хоче більше. Тяжко допустити думку, що хтось має більше за тебе;
  • Що вирішує зробити Саул, щоб стати кращим за Давида? Лише вбивство Давида задовольнило б його;
  • Коли людина дихає ненавистю і помстою - вона так само думає і про інших (1 Самуїла 24:22);
  • Дивлячись на царя Саула, ми бачимо, що є велика різниця між Божою людиною і людиною, яка виглядає релігійною;
  • 4. Свої принципи вище відносин. Є люди, які позиціонують себе як нещасних християн і вимагають жалю до себе, роблячи винних в своїх негараздах весь навколишній соціум. Всі винуваті, але лише не є. Така позиція віддаляє людину від Бога?
  • 5. Спотворені духовні пріоритети. Саул часто приносив жертви і хвалився цим. Господь через пророка Самуїла говорив, що послух кращий за жертви. "Тоді Самуїл промовив: Хіба Господу приємніші всепалення і жертви, ніж послух Господньому слову? Запам’ятай: Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!" (1 Самуїла 15:22);
  • Легше пожертвувати, ніж залишити гріх. Якщо моє серце не належить Богу, то я не на Божій стороні. Якщо бог в моєму серці це моє "я", тоді моє життя - це життя ідолопоклонства. Бог не вимагає чогось надзвичайного. Якщо моє серце не належить Йому, тоді який сенс у пожертвуванні?;
  • Саул діяв по своєму. Він став для себе божком, що зруйнувало і земне життя і спасіння;

  Переглянути на YouTube

Нове серце — нове життя: шлях Давида - Ващинін Олександр | Проповідь в Храмі на Подолі
  Podil Church
  • Як мати характер Господа?
  • Історія про керівника на роботі в Ізраїлі, який міняв свій характер лише на свято судного дня;
  • Характер людини не змінюється, якщо немає якогось впливу. Що сьогодні може бути для нас тим стимулом для того, щоб поміняти наш характер?
  • 1 Самуїла 16 розділ. В сім'ю Єссея Бог посилає пророка Самуїла, щоб той з цієї сім'ї вибрав нового царя, котрий матиме добре серце і замінить царя Саула;
  • Як Бог вибрав царя з-поміж синів Єссеєвих? Він не дивився на зріст і на вроду, він дивився на серце: "Але Господь сказав Самуїлові: Не дивись на його вроду, та на його високий зріст, тому що Я його відхилив. Адже Бог дивиться не так, як дивиться людина. Людина дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце!" (1 Самїла 16:7);
  • Бог дивиться на серце людини і Він обирає людину, якщо вона має добре серце;
  • Цар Давид тринадцять років бігав від Саула. Його життя в цей час було суцільним переживанням і випробуванням. Колишній цар Саул бажав його смерті і це перетворило життя Давида на втечу від смерті;
  • Перефокусуємо наш погляд на розбійника, який висів разом з Ісусом на хресті. Він міг би сказати: "Боже, прости, я винний, але чому мені зараз страждати і помирати самою важкою смертю?" Але він лише просить Божої милості і просить, щоб Ісус згадав його в Своєму царстві;
  • Так і Давид, маючи можливість вбити Саула в печері, каже: "Боже, я хочу милості";
  • Тоді коли нам важко, коли нами нехтують і принижують і тоді коли ми страждаємо, саме тоді Бог каже до нас: "Я бачу твоє серце, я знаю твоє серце і я допустив ті обставини, щоб твій характер був інший, щоб ти став новою людиною";
  • Давид, коли йшов проти Голіафа, показав, що Господь - це той, хто робить наш характер іншим. Господь - це той, хто нас змінює. За роки, коли Давид бігав від Саула, він написав свої найкращі псалми - Давид довіряв Богові, який змінив його характер;
  • Як розбійник на хресті з Ісусом, так і Давид повністю прийняли Господа, вони довірились Господу, шукаючи Божу присутність в житті;
  • Саме сьогодні час прийняти характер Господа;
  • Історія про сина жінки, котрий загнув на війні. На війні він жив словами, що Господь через нього бажає здійснити якусь місію, він жив бажанням рятувати і загинув рятуючи поранених;

  Переглянути на YouTube

Проповідь на тему: "Чому так важко жити тим, у що вірю?" Белецький Михайло
  SDA KOVEL
  • Для декого з нас життя згідно євангелії в реальному житті серед реальних людей - це справжня боротьба. Тому виникає питання - чому теоретично ми знаємо як правильно, а в реальності часто не виходить? Чому в те що ми віримо так важко перенести в реальне життя?
  • Це не проповідь докір, а більш роздуми для тих, хто втомився знати правильні речі і жити неправильно. Я знаю волю Божу, але чому я живу так ніби ніколи не знав її;
  • Ми живемо в час знань. Ми можемо будувати вежу інтелекту, забуваючи, що не знання нас спасають, а Христос;
  • Правда, яку не всі зважуються визнати записана в посланні до Римлян 7:15 (CUV) - "Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.";
  • Наша гріховна природа змушує нас так жити;
  • Але Знати правду - це ніби як стояти з ліхтарем біля дверей. Але стара тілесна людина тримає тебе за руку і говорить - не йди туди, там небезпечно, там потрібно вмерти для себе;
  • Проблема не в знанні, яке я маю. Проблема в тому, хто веде мене за руку. Поки моїм керівником буде стара природа, я завжди буду мати дві реальності - одна в біблії, інша - в моєму житті;
  • Ця грішна природа не кричить, не заперечує, вона просто тихенько говорить - ти ще не ідеальний, ти ще не готовий. І ми чекаємо, місяці, роки...
  • Але саме це і є той час, щоб сказати чесно самому собі: я не хочу робити вигляд, що в моєму житті все нормально. Христос прийшов не для того, щоб зробити мене більш посвяченим грішником. Він прийшов, щоб дати нове серце;
  • Ми можемо мати знання, але не переводимо його в кроки, дії і рішення. Віра без діл мертва;
  • Давайте виходити із духової зони комфорту і рости духовно служачи Богу. Ми сьогодні не просто знаємо, що є правильно, ми вже тонемо під вагою невиконаної правди і віримо, що треба любити і мовчимо. Ми віримо, що треба служити - і відкладаємо. Віримо, що треба йти кудись - і стоїмо;
  • Віра без дій - це прекрасне зерно, яке згнило в кишенях сіяча. Віра без вчинку - як лампочка без струму;
  • Якщо гріх в нас часом викликає сором, то зручне, пристойне порожнє християнство часом може бути навіть шанованим;
  • Ми знаємо, що треба міняти серце, але поки що просто молимося. Ми відчуваємо, що треба пробачити - але ще не час. Я знаю, що Бог кличе, але ще зовсім трошки я залишуся в звичному. Це лінь з біблійною обкладинкою, або апатія, яка замаскована під бездуховність. А далі - йде самообман;
  • Загляньмо кожен всередину самого себе: чи молюся я так, що серце тремтить, чи читаю я біблію так щоб змінювати життя, чи просто, щоб заспокоювати совість?
  • Самообман - це коли ми вже не чекаємо змін. Ми звикли до себе. Ми повірили в хибну євангеліє комфорту, головне не згрішити - а решта якось буде;
  • Якщо з роками я той самий і не міняюся - то проблема не в біблії, не в пасторі і не в церкві - проблема в мені;
  • Для того, щоб жити з Богом, потрібно вийти з ілюзій, що в мене все гаразд, бо з мертвого серця нічого живого не виросте;
  • Ми намагаємося будувати свою власну святість своїми власними зусиллями. Але наші старання замикаються в коло і ми не змінюємося тому що забули за того, Хто змінює;
  • Без Святого Духу немає зв'язку з Богом. Святий Дух - це життєво необхідний канал зв'язку в життєвій боротьбі;
  • Ми знаємо біблію, ми знаємо що є добро, що є зло, ми знаємо, що треба молитися, ми знаємо псалми на пам'ять, але без Духу Святого ми не можемо дати світла;
  • Святий Дух - це не абстракція. Він не просто допомагає - Він живе в тобі;
  • Віра - це не результат знання - це дія Бога в тобі. Коли ми впускаємо в себе Святого Духа - тоді починається життя, а не просто релігія;
  • Головне не в тому, скільки я знаю, головне в тому - чи живу я з Богом;

  Переглянути на YouTube

Проповедь на тему "Три Ильи", серия тем "Вызовы Бога", Игорь Корещук
  Церква Адвентистів Сьомого Дня. Київ, Ямська 70
  • Церква Божа має явити, показати світові Бога;
  • Церква - це стовп і утвердження істини;
  • Чи єдиний я з Богом і з церквою Божою? Чи не збираюся я бути індивідуальним, відділившись від церкви?
  • Чи не є моя приналежність до церкви формальною? Я можу прийти до церкви і вважати, що Богові цього достатньо. Я можу бути впевненим, що я спасенний, але є різниця між впевненістю і самовпевненістю;
  • Ми, як церква останнього часу, формальна церква. Ми слухаємо слова Божі, але не виконуємо їх. Слова, які Бог промовляв через пророка Єзекіїля, актуальні і для нас з вами: "Щодо тебе, сину людський, то твої одноплемінники, обмовляючи тебе, ось що говорять один до одного й брат до брата попід стінами в дворах і біля дверей домів, мовляв: Давай підемо й дізнаємось, яке ще слово вийшло від Господа! Так, вони приходять до тебе гуртом, як приходить Мій народ, сідають перед тобою і слухають твої слова, але не виконують їх, – адже вони роблять лише те, що для них приємне, а їхнє серце захоплюється лише прибутком. А ти для них, наче милозвучний співак, з гарним голосом, – як хороша музика; отже, вони вислуховують твої слова, але виконувати їх не збираються." (Єзекіїля 33:30-32 CUV);
  • Про останній час Говорить наступне: "Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!" (Малахії 4:5-6);
  • Коротко розглянемо, хто такі три Іллі, які існували впродовж віків і мали свою звістку;
  • Перший Ілля - це Ілля історичний. Його вістка звернена до своїх. Коли Ілля молиться, він просить, щоб Господь навернув серця людей до Бога;
  • Боже Слово - це не тільки єлей, який ллється на душу. Це також і Христовий скальпель, Христова операційна, де Він відділяє те, що є пухлиною на нашій духовності, те, що заважаж прийняти єдиного істинного Бога. В часи Іллі це був ваал, коли люди думали, що можна служити двом Богам;
  • Чи може сьогоднішній світ мати свого ваала? Ілля говорив, що коли ми будемо покладатися на двох богів - ми не зможемо йти далі, бо наша хода буде хромою;
  • Другий Ілля - це той Ілля, про якого Сам Ісус сказав. Іоан є Іллею. Що характеризувало того "Іллю", який прийшов через 800 років після першого ? "Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван. І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ." (Луки 1:13-17 CUV);
  • В першого і другого Іллі багато спільного. Ілля приходить перед пришестям месії. Яка місія в сьогоднішньої церкви? Вона повинна явити невидимого Христа людям. І поки вони не бачать того Хреста, вони повинні побачити Христа в служінні і жертовності божого народу. Це те, що ми називаємо силою пізнього дощу, коли п'ятидесятниця, яка сталась 2000 років тому має повторитись. Але я маю бути готовим до цього, я маю бути духовно ходовим і сіяти до дощу а не після. Адже дощ йде на те, що вже посіяне;
  • Реформація церкви, зміна в собі, до якої закликає Ілля, повинна початися з сім'ї і з дітей. Народ Божий повинен постати перед Богом чистим;
  • І саме головне, до чого закликає Ілля - це не зовнішня поведінка. Це спосіб мислення, який відрізняє християнина від інших людей, християнина, який прагне жити Божим Словом;
  • Третій Ілля. Це не якась окрема особа - це Божа церква;
  • Апостол Петро говорить: "А ви – рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла." (1 Петра 2:9 CUV). На тому місце, де ми живемо (в квартирі, будинку), ми живемо не просто так. Ми покликані, щоб звіщати досконалості Того, який покликав нас з темряви у Своє дивне світло;
  • Подібно до Іоана хрестителя для духовного балансу ми повинні мати час для самотності в пустелі і час для звіщення силою. Час для самотності - щоб увібрати Силу Христа і час, коли маємо віддати те, що Господь дав;
  • Висновок. 1. Якщо ми хочемо дійти до кінця - ми маємо триматися Бога і Його церкви. 2. Тримаючись церкви, ми не маємо годувати себе ілюзіями, що формальна приналежність до церкви спасе нас. Вістка трьох Іллів має біти направлена до себе особисто, а не до тих, хто на нашу думку є грішником в церкві. Реформація починається не і зовнішньої зміни, а із зміни способу мислення і як наслідок змін в сім'ї;

  Переглянути на YouTube

Как наполниться Святым Духом? - Пастор Павел Гоя (Pastor Pavel Goia)
  Podil Church
  • Церковь, которую в своё время посещал Павел, жила пустой духовной жизнью. Перемены в жизни церкви начались после организации небольшой молитвенной группы;
  • Мы должны осознавать, что изменения в духовном плане не происходят моментально. Не достаточно помолиться один или два раза, чтобы ожидаемое стало реальностью. Молитвенную и духовную жизнь можно сравнить со спортом. Ты не научишься какому-то виду спорта и не выиграешь турнир один раз потренировавшись перед соревнованиями;
  • Приблизительно такая же ситуация происходит и в церкви. Не достаточно просто креститься и потом просто ходить в церковь. Мы должны расти духовно, дорастать до полноты возраста Христового (Ефесянам 4:13)
  • Молитва - это дыхание души. Сколько раз духовно мы дышим на протяжении всего дня? С чего мы взяли, что для духовной жизни достаточно трёх молитв в день?
  • Библия говорит, что мы должны молиться постоянно. Это значит, что мы постоянно должны быть на связи с Богом, мы должны ходить с Богом, как Авраам, как Енох;
  • Поговорим немного как происходит духовный рост. Используем для этого притчу о десяти девах. (Матфея 25 глава). В притче сказано, что царство Божье будет подобно десяти девам. Они имели светильники, они имели масло, но они уснули, все десять;
  • Что значит, что все они уснули? Десять дев - это символ церкви. У всех из них были светильники - символ Слова Божьего. Все десять дев вначале имели масло. Когда мы принимаем крещение - мы имеем масло. Но позже все десять дев, все без исключения уснули. И я, и пастор, который читает проповедь, мы все спим;
  • У сатаны есть задача отвлечь нас от духовного роста и погрузить в сон. Мы не готовимся ко второму пришествию Христа;
  • В середине ночи звучит крик: "Жених идёт!" Это символ событий, которые пробуждают нас. Мы видим много признаков вокруг, которые нас пробуждают;
  • Все десять, и умные и неразумные, пробудились. Но только пять из них имели масло, остальные пять - не имели его;
  • Согласно археологическим раскопкам, мы знаем как выглядели эти светильники. Это были небольшие светильники, которые можно было положить на ладонь и масла в них обычно хватало на четыря часа горения. Но вместе с этим светильником была также дополнительная ёмкость с маслом ещё на 6-8 часов;
  • Девы этими светильниками освещали путь к свадебному пиру. Иисус Христос говорит - вы свет миру. Мы должны светить таким образом, чтобы те, кто вокруг нас - не потерялся;
  • Для того, чтобы быть приготовленным ко второму пришествию Иисуса - мы должны быть наполненным этим маслом, мы должны быть наполнены Святым Духом;
  • Очень важно быть крещённым Святым Духом;
  • Внешне мы можем быть идеальными христианами, мы можем ходить в церковь, мы можем есть полезную пищу, отдавать десятину. Но без масла - мы имеем другие приоритеты, собирая сокровища на земле. Без масла мы будем иметь лишь форму религии, не будучи соединённым с Богом;
  • Вначале все девы имели масло, но часть из них день за днём духовно умирала не имея резерва масла. Вторая же честь дев ежедневно желала быть с Господом через чтение Библии, через служение в церкви, через молитву. Таким образом они постоянно подзаряжались Святым Духом;
  • Живя с Богом - необходимо продолжать расти с Ним. Пять дев из притчи крестились в Божью церковь, но не продолжали расти. Если наш ребёнок не растёт - мы идем к доктору. Если мы не растём духовно - почему мы не ищем помощи?
  • Рост происходит под воздействием только Духа Святого;
  • Если я уверен, что я в истинной Божьей церкви и я спасён - это может быть ложное чувство безопасности. Хорошо знать истину - но этого не достаточно. Я должен быть в связи с Господом. Я должен быть наполнен Духом Святым. Если я не наполнен Духом Святым - я не буду спасён;
  • Когда я крещусь - я оправдан от своих грехов, но этого не достаточно. Я должен расти и освящаться. После оправдания следует освящение и прославление. Дух Святой работает во всём этом процессе. Я не могу быть рождён заново без Духа Святого. Я не могу расти и иметь победу без Духа Святого. Нужно "масло", чтобы продолжать жить с Господом;
  • Почему мы не приносим добрые плоды Духа Святого? Потому-что мы отсоединены от Бога. Без Святого Духа плоды Святого Духа принести невозможно;
  • Божье присутствие спасает меня;
  • Если я не буду иметь Духа Святого, Господь скажет мне, что Он не знает меня. Только Божье присутствие через Святого Духа может приготовить меня ко второму пришествию;
  • Люди, которые паникуют во времена кризиса - это люди, которые не соединены с Господом. Не жди кризиса, чтобы соединиться с Господом. Будь с Ним ежедневно;

  Переглянути на YouTube

ГІРШЕ НЕНАВИСТІ: лаодикійська пандемія (проповідь: Ігор Корещук, богослужіння 29.05.2021)
  Духовний центр Надія
  • Каїнова хвороба - Чи я сторож брату моєму? Чи говорив я колись комусь, чи хтось мені: "А мені все одно", "Це твої проблеми";
  • Ми з вами складаємо Божу церкву. І описуючи стан церкви останніх днів Христос говорить: ти ані холодний, ані гарячий. Ти навіть не знаєш, що ти нещасний, убогий, сліпий і нагий. Це духовна сліпота; (Відкриття 3 розділ);
  • Лаодикійська байдужість гірша ненависті;
  • Для нас важливо зрозуміти чи не заразився я цією хворобою;
  • Для тріумфу зла достатньо, щоб хороші люди нічого не робили;
  • Бійся байдужих, бо це з їх мовчазної згоди звершується все зло на землі (Юліус Фучик);
  • Це сатана змушує думати лише про себе. Він вчить нас хибному уроку думати лише про себе;
  • Ще одна причина розвитку байдужості - це срібролюбство. З таким діагнозом, ти навіть на людей починаєш дивитися не з точки зору людської цінності, а з точки зору - а що вони можуть мені дати?
  • Навіщо мати високі посади, якщо не можна нікому цим послужити? Не гріх мати гроші, але чи це не відділяє мене від людей і чи не робить це мене глухим до їхніх проблем?
  • Байдужість до Божого Слова спонукає до появи байдужості до Божого Закону;
  • Навіть в церкві багато людей може бути байдужими, навіть будучи зайнятими в служінні;
  • Своєю зухвалістю ми часто думаємо, що самі творці своєї долі. Тому інколи Бог кладе нас на ліжко і каже - подумай над своєю поведінкою, не в твоїх руках твоя доля;
  • Недостатньо мати відсутність ненависті до свого ближнього. Ми не повинні жити з паралізованою душею. Байдужість спотворює наше християнство. Байдужий християнин - це слова, які не сумісні між собою;
  • Якщо я знаю, як творити добро, але ці знання залишаються теоретичними - я байдужий і я не можу бути безгрішним;
  • Бог щодня закликає в нас вбивати все те, що може привести нас до аморфного стану "Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити." (Відкриття 3:18);
  • Хіба Господь закликає нас читати Його слово як мантру? Він закликає нас жити діючи "...Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили." (Матвія 25:40);

  Переглянути на YouTube

Проповедь А.Штеле "Видишь ли ты?"
  Hope channel Ukraine
  • Литературный прием, называемый бутербродным, в 8 главе евангелии от Марка;
  • Два основных сюжета "бутерброда": чудо насыщения и чудо преображения (9 глава);
  • Между этими двумя сюжетами находится "начинка бутерброда": слепота фарисеев (Марка 8:10-12), слепота учеников Иисуса(Марка 8:14-21), поэтапное исцеление слепого (Марка 8:22-26), поэтапное исцеление учеников (Марка 8:27-38);
  • 1. Слепота фарисеев (Марка 8:10-12). Можно быть богословом, но не знать Бога. Иисус не сотворит для них чуда, ибо они слепы и все равно ничего не видят;
  • 2. Слепота учеников Иисуса(Марка 8:14-21). Иисус говорит о закваске фарисейской и Иродовой. Закваска фарисейская - это формальное Богопоклонение. Закваска Иродова - светскость/секуляризм и поиск удовольствия. Имея закваску Иродову - мы находимся в церкви, но наш мозг продолжает работать и решать обыденные задачи;
  • 3. Поэтапное исцеление слепого (Марка 8:22-26). Если вы пришли к Иисусу Христу - можете быть уверены, что тот, кто начал - Он и завершить ваше спасение (если мы не будем вырываться из Его рук);
  • 4. Поэтапное исцеление учеников (Марка 8:27-38). Иисус задает вопрос: за кого вы почитаете меня? Петр отвечает: "Ты Христос". Но Иисус запрещает ученикам говорить о нем людям. Причина этой просьбы проста: Петр и остальные ученики, хотя и дали правильное определение, наполняли это определение неправильным содержанием;
  • Фарисеи были слепы, ученики были слепы, видим ли мы? Иисус Христос не поставил крест на слепых, Он продолжал работу над ними и готов преображать также и каждого из нас. Если мы продолжим руководствоваться Его принципами - путь Иисуса Христа приведет нас к преображению и славе;

  Переглянути на YouTube